Працевлаштування інвалідів - нюанси, які треба знати

Гуманність суспільства по відношенню до інвалідів призвела до негуманності держави до їх потенційним роботодавцям. Судіть самі: юридичні та фізичні особи з чисельністю найманих працівників 8 і більше осіб зобов'язані виконувати норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. За відмову – досить значні штрафи. Єдиний спосіб уникнути їх – працевлаштувати інваліда. Однак працевлаштуванням все не закінчується, взявши на роботу інваліда, потрібно не забувати про надані їм пільги, щоб ненароком не порушити трудове та податкове законодавство.

«Батіг»

Нагадаємо, ще на початку 2006 року всіх роботодавців зобов'язали працевлаштовувати інвалідів самостійно (див. абз. 3 ст. 19 Закону № 875[1]). Причому, як того вимагає ч. 5 ст. 19 Закону № 875, працевлаштувати інваліда потрібно тільки за основним місцем роботи. Тільки в цьому випадку норматив вважається виконаним. При цьому абсолютно не важливо, працевлаштований інвалід на повну ставку чи ні, головне, щоб у відділі кадрів вашого підприємства знаходилася його трудова книжка.
Норматив працевлаштування інвалідів для всіх роботодавців – 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу на рік, а якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб – для інваліда потрібно передбачити одне робоче місце. Фактично підприємства, середньооблікова чисельність штату якого не перевищує 37 чоловік, досить працевлаштувати одного інваліда (37 х 4 % ≈ 1). Визначається середньооблікова чисельність штатних працівників згідно з Інструкцією № 286[2]. Для цього спочатку потрібно визначити середньооблікову чисельність за кожен місяць року (шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця), а потім отримані результати скласти і розділити на 12.
За невиконання нормативу працевлаштування інвалідів підприємству загрожують адміністративно-господарські санкції, передбачені ч. 1 ст. 20 Закону № 875. Зокрема, якщо на підприємстві працює від 8 до 15 осіб включно, штраф складе половину середньої річної заробітної плати; якщо від 16 осіб і більше – штраф стягується в розмірі середньої річної зарплати за кожне не зайняте інвалідом робоче місце. Причому на даний вид штрафу не поширюються строки давності (ст. 20 Закону № 875). Тобто загальний строк давності, встановлений ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарських санкцій – 6 місяців з дня виявлення порушення, у даному випадку непридатний.
Крім того, за відмову в працевлаштуванні інвалідів, а також неподання звіту у Фонд соціального захисту інвалідів ст. 1881 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (далі – Кпап) передбачено ще і адмінштраф у розмірі 170-340 грн., накладаються на винних посадових осіб підприємства.

«Пряник»

Справедливості заради зазначимо, що чинне законодавство все ж заохочує роботодавців, які працевлаштовують інвалідів, у вигляді дотацій і позик. Так, згідно з частиною четвертою ст. 181 Закону № 875 державна служба зайнятості за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів у порядку, встановленому Кабміном, має право надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості. Процедура надання зазначених дотацій докладно розписана у Порядку № 1836[3].

Під спеціальним робочим місцем розуміється окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, на якому необхідно здійснення додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощоп.
 З п. 2 Порядку № 1836

 Необхідність створення та вимоги до спеціального робочого місця (ділянки виробничої площі) встановлюються індивідуальною програмою реабілітації інваліда (див. лист Фонду соцзахисту інвалідів від 08.05.2007 № 1/5-413).

Увага!
 Основною умовою надання роботодавцю дотації є виконання ним нормативу по створенню робочих місць для інвалідів за попередній звітний рік

 Крім того, ст.20 Закону № 875 передбачено ще і надання роботодавцям цільових безвідсоткових позик (на поворотній основі з терміном погашення до 3 років) на створення робочих місць для інвалідів. Питання надання таких позик, включаючи перелік документів, які роботодавець повинен подати відповідному відділенню Фонду інвалідів для отримання позики, висвітлено в Положенні про порядок надання цільових позик на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, затвердженому наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 30.07.2003 № 101.

Робоче місце

Спеціальні вимоги до робочого місця інваліда повинні бути визначені в індивідуальною реабілітаційною програмою. Іншими словами, робоче місце інваліда створюється під конкретну особу з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК).
На сьогоднішній день обов'язкова атестація робочих місць виключно для виконання нормативу створення робочих місць для інвалідів канула в минуле. Нагадаємо, Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затверджене постановою КМУ від 03.05.1995 № 314 (а саме цим документом атестації робочих місць для інвалідів було надано обов'язковий характер), визнано таким, що втратив чинність згідно з постановою КМУ від 31.01.2007 № 70 (далі – Постанова № 70). Однак, на думку автора, таку атестацію все ж таки є сенс проводити. Адже тільки в ході атестації можна зробити висновок про можливості роботи конкретного інваліда на певному робочому місці. Більш того, неаттестация роботодавцем будь-яких робочих місць відповідно до Порядку атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442, розцінюється Мінпраці (див. лист від 19.02.2007 № 341/19/71-07) як порушення вимог законодавства щодо створення належних умов праці, передбачених ст. 13 Закону про охорону праці[4]. А значить, неаттестация робочого місця, в тому числі і для працевлаштування інваліда, що може спричинити за собою притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Хоча конкретно для інвалідів процедура атестації робочих місць законодавчо не встановлена. Тому за відповідними роз'ясненнями доведеться або звертатися до відділення Фонду за місцем реєстрації роботодавця, або скористатися роз'ясненнями Київського відділення Фонду соцзахисту інвалідів (див. лист від 04.10.2006 № 03-02/436).

Увага!
 Якщо відповідно до індивідуальної реабілітаційної програми пропонована робота інваліду протипоказана, то працевлаштовувати його не можна, навіть якщо він дав свою згоду на працевлаштування. В іншому випадку винні особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності

Трудові привілеї

Необхідно мати на увазі, що відповідно з вимогами Кзпп[5] інваліди мають право на додаткові пільги та привілеї в порівнянні з іншими працівниками. Факт їх порушення розцінюється як порушення законодавства про працю та може стати причиною притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від п'ятнадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці –
тягне за собою накладення штрафу на працівників від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності – від п'яти до десяти не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 41 Кпап).
зокрема, інвалід має право на:

  • працевлаштування без випробувального терміну (при направленні на роботу МСЕК);
  • неповний робочий день або робочий тиждень (встановлюється за бажанням інваліда);
  • відмова працювати в нічний час і надурочно;
  • надання щорічної відпустки у зручний для нього час;
  • основну відпустку мінімальною тривалістю 30 (для інвалідів I і II груп) і 26 календарних днів (для інвалідів ІІІ групи);
  • неоплачувану відпустку тривалістю 60 (для інвалідів I і II груп) і 30 календарних днів (для інвалідів ІІІ групи);
  • розірвання строкового трудового договору (якщо стан здоров'я інваліда став перешкоджати виконанню трудових обов'язків).

Прийом на роботу

У відповідності зі ст. 2 Закону № 875 інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності соціальної допомоги й захисту. Інвалідність визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Моз. Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації, яка є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами, установами та організаціями. Іншими словами, кожен інвалід повинен мати документи, що підтверджують його статус (видаються МСЕК), а саме:

  • довідку про присвоєння групи інвалідності;
  • індивідуальну реабілітаційну програму.

Ці документи інвалід повинен подати роботодавцю при працевлаштуванні, оскільки саме вони є підставою для надання відповідних пільг знову прийнятому працівнику. При цьому інвалід зобов'язаний періодично підтверджувати присвоєну йому групу інвалідності. Причому ця вимога не стосується осіб, яким група інвалідності присвоєна без зазначення строку переогляду. Залежно від ступеня розладу функцій організму підтвердження інвалідності відбувається кожні 1-3 роки шляхом проходження відповідних медичних оглядів (результат підтверджується довідкою МСЕК).

На замітку: Працівники-інваліди: приймати на роботу або утриматися?

Нюанси звільнення

Згідно з чинним законодавством розірвати трудовий договір з інвалідом можна на тих же підставах, що і з звичайним працівником. Разом з тим, слід мати на увазі наступне:

  • якщо працівник є інвалідом війни, то у відповідності зі ст. 42 Кзпп у разі скорочення чисельності або штату він має переважне право залишитися на роботі (за умови, що такий інвалід має таку ж кваліфікацію, як і інші працівники);
  • у разі якщо стан здоров'я інваліда став перешкоджати виконанню його службових обов'язків, він має право розірвати строковий трудовий договір.

Звертаємо вашу увагу також на те, що якщо звільнений з ініціативи роботодавця інвалід звернеться до суду, то останній (за наявності щонайменших підстав), швидше за все, буде на стороні інваліда.
Інформація про звільненого інваліда повинна бути відображена у відповідній звітності (ф. № 4-ПН (план) та 4-ПН (факт)), яка подається до центру зайнятості за місцем взяття на облік. Нагадаємо, що ці форми затверджені наказом Мінпраці від 19.12.2005 № 420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення».

Відрахування із зарплати

При оподаткуванні доходів працюючих інвалідів необхідно пам'ятати, як мінімум, про дві особливості:

  • інваліди I і II груп мають право на підвищену податкову соціальну пільгу (ПСП);
  • роботодавці нараховують на фонд оплати праці (ФОП) інвалідів пенсійні внески за ставкою 4 %.

Оподаткування заробітної плати інвалідів ПДФО здійснюється в загальновстановленому порядку, тобто за ставкою 15 %.
При цьому Законом України від 22.05.2003 № 889-IV «ПРО податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон № 889) таким працівникам надано ще й додаткові пільги, а саме: інвалідам I і II груп ПСП надається у розмірі 150 % загальновстановленого розміру (у 2008 році це 386,25 грн.). Для підтвердження права на застосування ПСП у підвищеному розмірі працівник-інвалід повинен надати пенсійне посвідчення або довідку МСЕК. Нагадуємо, що у 2008 році ПСП застосовується тільки в тому випадку, якщо дохід працівника не перевищує 890 грн. Звертаємо також вашу увагу, що до доходів інвалідів III групи ПСП у підвищеному розмірі не застосовується, оскільки в Законі № 889 такі платники податків не виділені в окрему пільгову категорію. Однак при додержанні установленого рівня заробітної плати (890 грн.) вони все ж мають право на ПСП у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму 257,50 грн.
Ставка внесків у Пенсійний фонд, які роботодавці зобов'язані нараховувати на ФОП інвалідів, встановлена у розмірі 4 % (див. абз. 5 п. 1 ст. 4 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «ПРО збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»). Для застосування 4 %-ї ставки незайвим буде обзавестися копією виписки з акта огляду про встановлення групи інвалідності наданої інваліду МСЕК (див. лист ПФУ від 25.03.2008 № 13183/03-20). Крім того, на думку Пенсійного фонду (див. лист від 07.03.2007 № 3855/03-30) внески за ставкою 4 % на ФОП інвалідів мають право нараховувати тільки юридичні особи. Приватні підприємці в даному випадку застосовують загальну ставку 33,2%.
Утримання пенсійних внесків з зарплати інвалідів провадиться у загальновстановленому порядку.
Що стосується страхових внесків до Фонду з тимчасової непрацездатності, то інваліди – працівники підприємств і організацій УТОГ і УТОС незалежно від суми отриманого доходу сплачують їх у зниженому розмірі – 0,25 %.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1533[6] не підлягають страхуванню на випадок безробіття, зокрема, працюють особи, які мають право на отримання пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку. Працівники, що отримують пенсію по інвалідності і які не досягли пенсійного віку, є застрахованими від безробіття особами, тому з їх зарплати повинні утримуватися страхові внески. До речі, такої ж думки дотримується і Мінпраці (див. лист від 16.02.2007 № ДЦ-06-819/0/6-07).
Більш детальна інформація про відрахування із заробітної плати інвалідів наведена в Пам'ятці роботодавцю.

Пам'ятка роботодавцю на 2008 рік

Назва платежу

Нарахування

Утримання

Примітка

ПДФО

15 %

Інваліди I і II груп (в тому числі інваліди з дитинства мають право на підвищену ПСП (386,25 грн.)

Внески в Пенсійний фонд

  • 33,2 % (загальна ставка);
  • 4 % (для працівників-інвалідів всіх підприємств; працівників підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів перевищує 49 %)

2 %

 

Внески у Фонд соціального страхування по тимчасовій непрацездатності

  • 1,5 % (загальна ставка);
  • 0,7 % (з зарплати інвалідів – штатних працівників громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів перевищує 49 % і їх ФОП перевищує 24 %);
  • 0,5 % (для підприємств і організацій УТОГ і УТОС)
  • 0,5 % (якщо заробітна плата < прожиткового мінімуму);
  • 1 % (якщо заробітна плата > прожиткового мінімуму);
  • 0,25 % (для інвалідів – штатних працівників підприємств і організацій УТОГ і УТОС)

-

Внески у Фонд соціального страхування по безробіттю

  • 1,3 % (загальна ставка);
  • 0 % (з зарплати інвалідів – штатних працівників громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів перевищує 49 % і їх ФОП перевищує 24 %);
  • 0 % (для організацій УТОГ і УТОС)

0,5%

-

Внески у Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві

  • за встановленим тарифом (загальна ставка);
  • 0,2 % (для бюджетних установ та об'єднань);
  • 50 % встановленого тарифу (для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів перевищує 49 % і їх ФОП перевищує 24 %)

-

________________________________________
[1] Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
[2] Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286.
[3] Порядок надання дотацій роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального страхування інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, затверджений постановою КМУ від 27.12.2006 № 1836.
[4] Закон України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці».
[5] Кодекс законів про працю України від 10.12.1971.
[6] Закон України від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Вашій увазі також пропонується добірка статей, в яких розповідається про порядок сплати внесків до соціальних фондів України приватними підприємцями: єдиний соціальний внесок, розрахунки з Пенсійним фондом. Дізнайтеся, як правильно платити єдиний соціальний внесок  в Україні.

.

» » » Працевлаштування інвалідів - нюанси, які треба знати