Що таке управління   повний огляд поняття + основні визначення

Що таке управління і які системи управління існують? На яких моделях і принципах ґрунтується процес управління виробництвом, бізнесом і підприємством?

Добрий день, дорогі читачі! Вас вітає постійний автор бізнес-журналу «Хитрий Бобер» Едуард Стембольский!

Прийшла пора поговорити про те, яке значення в успішній комерційній діяльності має управління (людьми, фінансами, організацією в цілому).

Дана стаття буде корисна тим, хто займається комерцією і управляє власною справою, хто хоче оптимізувати власний час, а також усім, хто бажає розширити свій кругозір в цій темі.

Управління - огляд поняття з прикладами

1. Що таке управління – загальний огляд поняття

Розглянемо це поняття в самому широкому сенсі.

Управління це цілеспрямований вплив на об'єкт з метою стабілізації або зміни у відповідності з поставленими завданнями.

Необхідність в управлінні виробництвом виникла, швидше за все, відразу після виникнення останнього. З збільшення масштабів виробничої діяльності людини управління розвинулося в прикладну науку: з'явилися певні принципи управління та його моделі.

У більш вузькому значенні управління є діяльність, спрямована на координацію роботи колективу і окремих його представників в процесі виробництва товарів і надання послуг.

Така діяльність пов'язана з організацією узгоджених дій у масштабах компанії і регулюванням відносин індивіда і підприємства.

Функції управління – ефективне використання робочої сили і ресурсів для збільшення доходів виробництва і його розвитку. Наукова база теорії управління стала формуватися близько 100 років тому. Родоначальником теорії управління вважається інженер Фредерік Тейлор (США), основоположник наукової організації трудової діяльності.

На порожньому місці управління не виникає: завжди потрібний об'єкт або процес, яким треба управляти.

Наприклад:

Художник, коли пише картину, сам по собі є і управлінцем і знаряддям виробництва, а його робота представляє собою неподільний та єдиний процес.

А ось, скажімо, виробництво автомобіля складається з величезного числа процесів, кожен з яких має сенс лише в тому випадку, якщо він підпорядкований кінцевої мети і скоординований з іншими процесами. Управління бізнесом неможливо без управління персоналом – це взаємопов'язані поняття, які в тому числі входить підбір і найм персоналу.

2. Теорія керування – пристрій, процеси, системи

Теорія управління – наука, що вивчає принципи і методи контролю та координації різних систем або об'єктів. У соціально-економічних системах ця наука використовує різні прийоми регулювання діяльності груп людей (націй, регіональних об'єднань, усього світового співтовариства).

Об'єкти управління можуть бути наступними:

  • групи людей;
  • організації;
  • предмети і механізми;
  • фінанси;
  • інформація;
  • комунікації.

В якості об'єкта докладання сил можна розглядати навіть самого себе: людина цілком здатний навчитися більш ефективно управляти своїм часом, поведінкою, емоціями і діловими якостями.

У чому теорія управління пов'язана з поняттям «менеджмент», але має при цьому більш загальні завдання і не завжди пов'язана з бізнесом і комерцією. Що таке менеджмент, ми вже більш детально розповідали в одній із попередніх статей.

Система управління має вертикаль і горизонталь.

Пояснити це простіше можна на прикладі управління підприємством: вертикаль представлена директором, заступником, начальниками відділів та бригадирами, горизонталь – директорами з персоналу, постачання, продажу.

Взаємодія вертикальних і горизонтальних структур являє собою складну систему, яка при стабільному функціонуванні посилює і прискорює виробничий процес, а не гальмує його. Існують спеціальні інструменти і методи управління, регламентовані посадовими інструкціями, штатним розписом та іншими документами.

Процес управління – сукупність певних видів діяльності, спрямованих на розвиток організації і досягнення поставлених перед нею цілей.

Для цього процесу характерна безперервність, циклічна повторюваність окремих фаз (збір інформації, обробка, прийняття рішень і їх виконання), постійний розвиток.

3. ТОП-7 найпопулярніших видів управління

Нижче розглянемо найбільш популярні з них.

Види управління

Вид 1. Державне і муніципальне управління

Державне управління являє собою діяльність структур державної влади, спрямовану на втілення в життя певного політичного курсу країни.

Такий вид діяльності здійснюється посадовими особами – чиновниками і представниками законодавчої влади.

Існує кілька підходів до державного управління:

  • правовий;
  • політичний;
  • управлінський.

Згідно з правового підходу, вищими цінностями держуправління виступають права громадян. При такому підході держслужбовець підпорядкований не стільки безпосередньому начальству, скільки Конституції країни і принципам правової держави.

Політичний підхід передбачає максимально повне втілення в життя «волі народу». Службовці апарату при такому підході мають бути підпорядковані поточним інтересам громадян, а органи виконавчої влади повинні представляти собою суспільство в мініатюрі.

управлінському підході основні цінності – це ефективність, економічність і практичність. Характерною ознакою такого підходу виступає застосування терміна «державний менеджмент» як синоніму державного та економічного управління. Така модель практикується, зокрема, в Новій Зеландії, Канаді, ряді європейських країн.

Муніципальне управління – втілення держуправління на місцях, яке має на меті підвищення рівня життя локальних груп населення. Муніципальні органи не створюють законів, а стежать за їх виконанням, а також керують власними службами та підприємствами.

Вигляд 2. Управління виробництвом

Керівництво підприємства зазвичай сама визначає, якою буде схема управління виробництвом. Безперебійне функціонування компанії безпосередньо залежить від суворого дотримання ієрархії. Перша особа компанії зобов'язане не тільки розбиратися в структурі виробництва, але і грамотно підбирати представників вертикальної ланцюга управління.

В широкому сенсі управляти виробництвом – значить, вести його до завоювання ринку з мінімумом витрат і максимумом ефективності. При цьому моральне (і матеріальне) задоволення повинні отримувати всі учасники процесу, включаючи рядових співробітників.

Сучасні методи управління виробництвом засновані на таких принципах, як:

  • орієнтація на постійне поліпшення функціональних та естетичних якостей продуктів і послуг;
  • відповідальність за результати діяльності всіх учасників управлінського процесу;
  • ефективна мотивація персоналу;
  • зниження значущості бюрократичних механізмів;
  • курс на екологічну чистоту виробництва і раціональне ставлення до ресурсів і відходів.

Такий пристрій управління носить назву «процесного» і орієнтоване переважно на бізнес-процеси, спрямовані не просто на отримання стабільного доходу, але і на задоволення клієнтських потреб.

3 Вид. Стратегічне управління

Таке управління завжди орієнтується на людський потенціал як на основну цінність і рушійну силу організації.

Стратегічний менеджмент орієнтує виробництво на актуальні споживчі запити і передбачає гнучкість і готовність до постійних змін у структурі та пристрої організації. Цей вид дозволяє організації розвиватися і виживати в конкурентних умовах.

Вид 4. Оперативне управління

Ще його називають операційним.

Щоденне керування компанією, заснований на прийнятій стратегії. Такий вид управління передбачає розробку тактичних цілей і визначених планів дій.

Іншими словами, це логічне продовження стратегічного управління. Особи, відповідальні за ситуаційне управління, повинні розробляти конкретні кроки і дії для досягнення довгострокових цілей.

Мета оперативного управління – реалізація повсякденних планів і корекція діяльності при відхиленні від їх виконання.

Вигляд 5. Управління фінансами

Цілеспрямований процес перерозподілу грошових ресурсів між суб'єктами фінансової системи. Суб'єкти фінансового управління – спеціальні служби і органи (фінансовий апарат). Синонім цього поняття – фінансовий менеджмент.

можна Управляти фінансами підприємства, компанії, особистими фінансами. Контроль грошових ресурсів – найважливіша галузь економічного управління. На державному рівні управління грошовими потоками здійснює Міністерство Фінансів.

6 Вигляд. Управління персоналом

Управління людьми (персоналом) – основне поняття сучасної економіки. Даний вид діяльності відповідає за наймання, розвиток, ротацію, мотивацію навчання персоналу організації.

Довгострокове завдання управління персоналом – досягнення цілей підприємства, збільшення її прибутків за допомогою використання праці і таланту своїх співробітників.

В сучасному бізнесі така діяльність має кілька цільових напрямків:

  • досягнення лояльності споживачів;
  • зменшення витрат;
  • рентабельність підприємства.

Якщо раніше відносини між роботодавцем і працівником регулювалися жорстким регламентом, то зараз в більшості організацій створюється атмосфера співробітництва і взаєморозуміння.

Рядові працівники компанії повністю втягуються в процес досягнення цілей фірми. В ідеалі інтереси працівників повинні співпадати з інтересами самої компанії. Відповідальність за людські ресурси лежить на кадрових працівників, керівників вертикального рівня.

Ефективне управління персоналом включає наступні пункти:

  1. Складання виробничих планів і грамотних посадових інструкцій;
  2. Підбір персоналу з метою формування дружного колективу;
  3. Аналіз і контроль якості роботи;
  4. Розробка програм підвищення кваліфікації;
  5. Атестація співробітників;
  6. Навчання персоналу;
  7. Мотивація співробітників – нарахування премій, просування по службі.

У сучасній літературі, присвяченої теорії і практиці успішного бізнесу, замість поняття «управління персоналом» часто вживається термін «HR-менеджмент».

Більш наочне уявлення про управління персоналом дає наступна таблиця:

Напрямок діяльності Методи досягнення цілей
1 Формування персоналу Планування, залучення персоналу, відбір кандидатур, тестування, співбесіди, укладення трудових договорів, прогнозування ефективної структури персоналу
2 Стабілізація персоналу Оцінка діяльності праці працівників, заохочення, визначення кваліфікації і персональних навичок співробітників
3 Використання персоналу Просування працівників, управління їх кар'єрою, поліпшення морального і психологічного клімату в компанії

7 Вид. Управління ризиками

Управління ризиками – інша назва ризик-менеджменту, процес прийняття управлінських рішень, спрямованих на зниження можливості виникнення небажаних ситуацій в процесі виробничої діяльності.

Особи, які відповідають за управління ризиками, повинні працювати з інформацією, складати прогнози і розраховувати можливі зміни прибутків організації, пов'язані з різними факторами впливу.

4. Розбір важливих принципів і моделей управління бізнесом і організацією

В кінці минулого століття традиційний метод управління бізнесом за інструкціями поступився місце управління по цілям, цінностям і соціальних потреб. Однак принципи управління в цілому залишаються незмінними з часу їх формулювання засновником класичної школи управління Анрі Файолем.

Принципи управління

Ці принципи такі:

  1. Поділ праці.
  2. Єдність керівництва.
  3. Принцип ієрархії.
  4. Принцип справедливого винагороди.
  5. Принцип дисципліни і пріоритет суспільних інтересів.

А тепер розглянемо, як втілюються ці принципи на практиці.

Поділ праці – природний спосіб виробляти більшу кількість продукції кращої якості, докладаючи мінімальні зусилля. Тобто зусилля співробітника направлені на менше число об'єктів, що дозволяє йому удосконалювати свої вміння, не відволікаючись на сторонні завдання.

Наочний приклад

Управління сільським господарством в Нідерландах, де кожен фермер має вузьку спеціалізацію і займається своєю справою. Одні вирощують певні види овочів, приділяючи основну увагу якості, а не кількості продукції, інші відповідають за зберігання врожаю, треті – за його транспортування. Уряд при цьому чітко визначає завдання сільськогосподарської галузі і надає фермерам посильну фінансову підтримку.

Єдність керівництва означає на практиці підпорядкування конкретній організації тільки одному керівнику. Цілі і довгострокові плани компанії також повинні розроблятися єдиним штабом. Подвійні накази і невизначеність цілей завжди є джерелом конфліктів і напруги в колективі.

Принцип ієрархії – це створення ефективної ланцюга вертикального управління організацією. Накази, що йдуть з «генштабу», повинні пройти через кожного керівника, перш ніж досягнуть необхідного рівня. На практиці це означає обізнаність всіх вертикальних керівників про впровадження на виробництві конкретних наказів та планів керівництва.

Принцип дисципліни забезпечує стабільні відносини між керівництвом та найманими працівниками. За невиконання працівниками визначених договором відносин начальство має право застосовувати санкції і заходи дисциплінарної відповідальності. Спільні інтереси в конфліктних ситуаціях повинні переважати над особистими.

Приклад

Непоганий працівник часто є на робоче місце з запізненням, виправдовуючись сімейними або побутовими проблемами. Начальству слід обов'язково застосувати до такого працівника санкції, інакше це нашкодить загального корпоративного духу.

Сучасні моделі управління бізнесом можна представити у вигляді наочної схеми:

Еволюція моделей управління

5. 5 безцінних порад з управління компанією

Управління компанією буде більш продуктивним, якщо дотримуватися наступних рекомендацій:

  1. Цінуєте власних співробітників. Керівник компанії Panasonic Коносуке Мацусіта часто повторював, що ціна підприємства дорівнює цінності його персоналу. Завжди ділитесь зі своїми співробітниками інформацією: чим більше вони знають, тим краще розуміють свої функції.
  2. Стимулюйте і мотивуйте своїх працівників. Премії та заохочення співробітників не розорять компанію, а навпаки, зміцнять її позиції і піднімуть корпоративний дух.
  3. Думайте про клієнтів, намагаючись випереджати їх бажання. Інвестуйте гроші в довгострокові цілі та прогнози споживчого попиту.
  4. Ніколи не пливіть за течією. Головна намагаючись не відставати від конкурентів і копіюючи їх моделі ведення бізнесу. Шукайте свій власний унікальний шлях.
  5. Вмійте вибудовувати пріоритети. Керуючи компанією, керівництво щодня вирішує десятки найважливіших справ. Вкрай важливо усвідомлювати ступінь їх важливості і не приділяти надто багато сил і енергії локальним завданням. Ними повинні займатися заступники, начальники відділів і лінійні менеджери. Керівник компанії повинен вміти планувати і приділяти основну частину своєї роботи пріоритетним і довгостроковим завданням.

Іншими словами, ефективний керівник повинен грамотно поєднувати ситуаційне управління зі стратегічним, вміти делегувати завдання представникам вертикальної ланцюга і мотивувати своїх підлеглих, а також створювати команду.

6. Що означає управління власним життям – секрети від Пітера Друкера

Пітера Друкера називають основоположником сучасного менеджменту. В ході багаторічних спостережень цей учений прийшов до висновку, що відмінні фахівці і професіонали у своїй галузі рідко стають успішними керівниками.

Причина проста: управління – особливий вид діяльності, результативність якого безпосередньо залежить від індивідуальної ефективності людини.

Друкер довів, що ефективність – не є чисто вроджена якість, їй можна навчитися і її можна розвинути, використовуючи практичні методики. У своїй книзі «Ефективний керівник» Друкер докладно розглядає 5 методів вироблення навичок продуктивного поведінки.

Коротенько вони виглядають наступним чином:

  • Управління часом: потрібно знати, на що витрачається ваш час, і систематично працювати над контролем часу.
  • Установка на результат: концентрація на глобальних досягнення за рамками конкретних завдань. Процес виконання роботи – справа співробітників, а не керівника.
  • Розвиток власних сильних сторін і стимуляція талантів підлеглих. Не слід зациклюватися на свої недоліки і слабкості.
  • Уміння приймати правильні рішення. Ефективний керівник повинен виробити певну систему – алгоритм необхідних кроків, що призводять до потрібного результату.
  • Розстановка пріоритетів: грамотний керівник завжди знає, які основні завдання, які – другорядні.

Особливу увагу в книзі приділено «хронофагам» — щоденним справах і стереотипів поведінки, черви ваш особистий час. У Мережі можна знайти фрагменти цієї праці і ознайомитися з ними детально.

Наостанок рекомендую вам подивитися відео про те, як стати великим керівником.

Фішками і секретами ділиться Олексій Яновський   відомий менеджер і підприємець:

Якщо ви проглянули відео, то зрозуміли принципову різницю між самореалізацією менеджера, підприємця та спеціаліста. А ким би ви хотіли стати згідно даної класифікації?

Напишіть, що думаєте про це в коментарях до статті.

7. Висновок

Друзі, давайте підведемо підсумки.

Тепер ви знаєте що таке управління, краще обізнані про його функціях, завданнях і методах. Сподіваюся, що мої поради допоможуть вам досягти практичних цілей в справі управління бізнесом, групами людей, власним життям і особистою часом.

Якщо ця стаття наштовхнула вас на якісь ідеї або думки, сміливо висловлюйте їх у коментарях і відгуках!

Всього вам найкращого!


» » » Що таке управління   повний огляд поняття + основні визначення