Розведення кролів: числа і нюанси стартапу

Основа кролиководческого бізнесу країни — ферми, де міститься від декількох сотень до двох тисяч тварин. Але найбільш заповзятливим з великих кролиководческих хоязйств вже вдається продавати кроляче м'ясо і субпродукти не тільки в Україні, але і за кордоном. Держава ж поки що належно не оцінило старання кролівників, залишаючи їх без дотацій і підтримки.

Важко повірити, але в середині 1980-х років українські кролівники забезпечували чи не десяту частину світового обсягу кролятини, продаючи щорічно близько 140 тис. тонн м'яса і 40 млн шкурок. Тепер же роблять у шість разів менше, хоча попит на цю продукцію зберігся. У роздробі 1 кг м'яса кролика в середньому коштує 50-70 грн. Але навіть висока ціна не відлякує покупців. «Ми підрахували, що щомісяця українському ринку потрібно як мінімум 40-45 т м'яса», — говорить директор компанії «Кролікофф».

Продаж м'яса кролика — не єдине джерело доходу фермерів. Наприклад, шкурки кролів використовують для виготовлення взуття. Також цінують хутро тварин, який як у натуральному вигляді, так і в перекрашенном під нутрію, видру, соболя і песця йде на пошиття шуб, шапок та іншого хутряного одягу. «Кролик повністю обробляється. М'ясо ми продаємо в торгові мережі, а шкурки збуваємо компаніям, які направляють їх на подальшу переробку в Китай і Європу», — пояснює Андрій Бущан, підприємство якого в місяць виробляє в середньому близько 17,6 тонн м'яса при поголів'я в 50 тис. особин.

Ще одне джерело прибутку — реалізація живих кроликів. «Основна спеціалізація нашого господарства — вирощування племінного поголів'я. М'ясо у нас на другому місці», — пояснює Костянтин Чепіга. За словами підприємця, продаж живих кролів — більш рентабельний бізнес, ніж реалізація м'ясної продукції. «Попит на кроляче м'ясо сезонний і непостійний — від надлишку різко переходить в дефіцит. Стабільно м'ясо продається перед Новим роком і Великоднем. Потім все літо спостерігається затишшя, — каже пан Чепіга. — І коли попит невеликий, багато кролівників починають занижувати ціни, що негативно позначається на інших господарствах. Особливої вигоди від цього немає, і такими діями фермери тільки заважають один одному».

Структура стартових інвестицій у кролеферму (у розрахунку на 1300 голів):

  •  100 міні-ферм (житло для кроликів) = 400 000 грн.
  •  160 кролематок = 64 000 грн.
  •  8 самців = 3200 грн.

РАЗОМ: близько 470 000 грн.

Джерело: Компанія «ЭкоКрол»

Освоєння ближнього зарубіжжя

Враховуючи той факт, що українські кролеферми, як правило, виробляють невеликі партії м'яса, говорити про експорт цього продукту до недавнього часу не доводилося. Але, як виявилося, постачати за кордон можна не тільки м'ясо, але і племінних кролів. Першими в країні цей напрямок почали розвивати в компанії «Кролікофф», домовившись про постачання тварин в Білорусь. «Ми регулярно беремо участь у міжнародних виставках, тому за кордоном наше підприємство вже знають, — розповідає пан Бущан. — У Білорусі кролівництво практично не розвинене — порівняно з Україною у них воно на початковому етапі, тому їх фермери потребують якісного поголів'я». При цьому експерт зауважив, що компанія вже розглядає варіанти м'ясного експорту: «як потенційних ринків збуту припускаємо ОАЕ. Але найбільш перспективним залишається російський ринок — саме звідти надходить найбільша кількість пропозицій на покупку як м'яса, так і поголів'я».

Зовнішні ринки можуть стати хорошим плацдармом для зміцнення бізнесу наших кролівників у разі посилення конкуренції всередині країни. І це, як запевняють підприємці, вже не за горами. «В Україні є хороша сировинна база. Головне — правильно організувати роботу на кролеферме, — вважає Костянтин Чепіга. — Можливо, якщо нам вдасться збільшити виробничі обсяги, ми станемо розглядати і можливість експорту. Але виникає питання: хто наше м'ясо буде імпортувати? Припустимо, сьогодні Росія захоче купувати українську кролятину. Але де гарантії, що завтра їх ветеринари не знайдуть причини, з яких експорт припинять? Всі ж тут ризики великі».

Меню для гурманів

Фермери зізнаються, що кролики — дуже вибагливі тварини. Саме тому крільчатники рекомендується будувати подалі від автомагістралей, аеропортів, інших ферм і водойм. Але особливо кролики перебірливі в їжі. Через це підприємці, щоб не ризикувати здоров'ям поголів'я, змушені виробляти корми самостійно. У компанії «Еліт Кроль» знайшли вихід із ситуації, встановивши комбікормове обладнання. Сировина для кормів підприємство регулярно набуває в господарствах Вінницької області, де розташована кролеферма. «Три роки тому ми пробували співпрацювати з заводами по виробництву комбікормів, але їх продукція нас не влаштувала, — говорить г-н Чепіга. — Я навіть не думав, що виникне проблема з кормами. Мені здавалося, що я буду займатися кролями, а комбікорм для них куплю. Але не тут-то було! Виявилося, що на поганому комбікормі продуктивність кролів погіршується. При неправильній годівлі їм не вистачає життєвих сил, звідси і хвороби, і непродуктивне потомство».

Необхідність наявності власної кормової бази підтверджує і Андрій Бущан. У його компанії виробництво комбікормів стало додатковою статтею доходу. «Спільно з французькими партнерами ми розробили спеціальний раціон для кролів, і завдяки цьому наша м'ясна продукція користується попитом, — зазначає Андрій. — Отриманий комбікорм в основному використовуємо для потреб нашого підприємства, але частина продаємо іншим господарствам». Зараз в компанії «Кролікофф» планують встановити нове обладнання, збільшивши потужності заводу з 800 кг до 5 тонн корму в годину. «Ми плануємо постачати корму на дрібні ферми, які не в змозі забезпечувати себе ними самостійно, так як обладнання коштує дорого — від EUR300 тис. до EUR1 млн. Крім того, наша компанія готова продавати на ці підприємства та кролів, потім їх купувати, обробляти і реалізовувати. Адже переробка також вимагає капіталовкладень, які не всім по кишені», — ділиться планами бізнесмен.

Крільчатник «під ключ»

Підприємці, які не планують містити багатотисячне поголів'я, можуть обійтися вкладеннями в межах від $10 до $20 тис. Більш того, на ринку є фірми, що надають послуги по будівництву крільчатника і постачання тварин. За словами Наталії Григор'євої, менеджера проекту «Раббакс Текнолоджи», їх компанія розвиває напрям так званого екокролівництва, що орієнтується на отримання органічної продукції.

«Оптимально починати бізнес з 10-20 голів, — каже Наталя Григор'єва. — Більш-менш готове господарство з усією інфраструктурою для бізнесу коштує близько $20 тис.». У цю суму, за словами фахівця, входить монтаж міні-ферм (споруд, де живуть кролі), пусконаладка та інфраструктурна підв'язка. «Якщо це надати тільки як документальний пакет, за яким замовник все робить сам, господарство обійдеться в $10 тис.», — додає пані Григор'єва. При цьому вона пояснює, що рентабельність екокролівництва така ж, як і в традиційному варіанті — в середньому близько 40%.

«Але якщо продавати за реальною ціною продукт екстра-класу, рентабельність вище. Проте в цьому і полягає вся складність, причому ментальна важко переконати споживачів купувати дорогий екологічно чистий продукт», — резюмує експерт.

Кинуті напризволяще

Майбутнє всієї кролячій галузі багато в чому залежить від дій держави. Учасники ринку переконані, що без дотацій ринок буде розвиватися не так динамічно, як міг би. Крім того, на думку Івана Вакуленко, завідувач лабораторії хутрового звірівництва та кролівництва Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук, на фермерів не повинно бути ніякого фіскального тиску: «Потрібні дотації з боку держави, створення профільних асоціацій кролівників, щоб вони могли узгоджувати свою діяльність, як це робиться за кордоном. Там всі ферми знаходяться на обліку, вони дотуються, що сприяє розвитку, проведення наукових досліджень і поліпшенню селекційної роботи. У нас цього, на жаль, немає», — нарікає експерт.

Єдина допомога, яку кролівники отримують від влади, це зменшення податкового навантаження, яке застосовується до всіх сільгоспвиробникам. «Спецрежим з ПДВ та податку на прибуток — єдина підтримка від держави», — зауважує Костянтин Чепіга. Судячи з усього, іншої допомоги підприємцям не варто очікувати. У профільних відомствах проблему визнають, але вплинути на ситуацію поки не можуть. У департаменті тваринництва Мінагропроду з цього приводу заявили, що, згідно з бюджетною програмою КПКВК 2801190 «Селекція в тваринництві та птахівництві на підприємствах агропромислового комплексу», в 2011 році із загального фонду держбюджету було передбачено 75,2 млн грн. «Ці кошти розподіляються по галузі звірівництва в пропорції 1-2%. У минулому році звірівництво профінансовано на 800 тис. грн, а кролівництво — всього на 50 тис. грн», — повідомили в прес-службі аграрного міністерства. Коментарі, як кажуть, зайві.

.

» » » Розведення кролів: числа і нюанси стартапу