Скорочення пенсіонерів в Україні: чи можна звільнити пенсіонера чи ні?

Як можна звільнити працівника пенсіонера, який не досяг пенсійного віку і добровільно звільняти не хоче?

Порядок прийому та звільнення найманих працівників підприємцями регулюється нормами Конституції України, Кодексу законів про працю України (далі – Кзпп) та іншими підзаконними актами. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянином права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також гарантує захист від незаконного звільнення.
Якщо працівник підприємця досяг пенсійного віку, то це зовсім не означає, що з ним повинен бути розірваний трудовий договір. Проаналізуємо норми Кзпп, якими регулюються підстави для припинення трудового договору стосовно до нашого питання.
В ст. 36 Кзпп передбачені такі підстави, як:

  • угода сторін – до нашого питання дана підстава не підходить, оскільки роботодавець з працівником-пенсіонером не можуть прийти до такої угоди;
  • закінчення терміну договору – цей пункт також не застосовний, оскільки з працівником укладено безстроковий трудовий договір;
  • призов або вступ на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу – не застосовний, оскільки жінки не є військовозобов'язаними, а чоловіки можуть призиватися до 45 років;
  • розірвання трудового договору з ініціативи працівника – а він цього не хоче – або за ініціативою власника – до цього ми повернемося трохи пізніше;
  • переведення працівника за його згодою на інше підприємство або перехід на виборну роботу – ні того, ні іншого в нашому питанні немає;
  • відмова працівника на переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною умов праці – у підприємця не змінюється ні те, ні інше;
  • вступ в законну силу рішення суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі або іншого покарання, яке не передбачає продовження даної роботи – цей пункт також не застосовний, оскільки порушень працівник не допустив;
  • підстави, передбачені контрактом, – контракт може бути укладений тільки з окремими працівниками, перелік яких встановлюється законодавством. Наймані працівники підприємця в цей перелік не потрапляють.

Стаття 37 Кзпп також не застосовується, оскільки вона регулює питання припинення трудового договору з працівником, направленим за рішенням суду на примусове лікування, а в нашому питанні працівник просто досяг пенсійного віку. Стаття 38 Кзпп передбачає розірвання безстрокового трудового договору з ініціативи працівника, а працівник не бажає розривати договір, тому дана стаття в нашому випадку не може бути застосована.
Статтю 39 Кзпп також не можна застосувати, оскільки вона регулює порядок розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника, а в нашому випадку з працівником укладено безстроковий трудовий договір.
Стаття 40 Кзпп передбачає підстави для розірвання договору за ініціативою роботодавця – це саме та стаття, яку необхідно уважно вивчити підприємцю. І якщо в ній не буде підстав для розірвання договору з працівником-пенсіонером, то доведеться чекати, коли працівник на це зважиться сам.

Отже, трудовий договір безстроковий або терміновий, але до терміну його закінчення може бути розірваний з ініціативи підприємця у наступних випадках:

  • при змінах в організації виробництва та праці, ліквідації, банкрутстві або скорочення чисельності працівників – тільки якщо передбачено скорочення чисельності працівників, підприємець може звільнити пенсіонера, але в цьому випадку він зобов'язаний письмово повідомити його про те, що працівник потрапляє під скорочення, і при звільненні виплатити йому вихідну допомогу;
  • при виявленні невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, – просто так звільнити працівника на цих підставах не можна, для цього необхідні документи, що підтверджують цей факт;
  • за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, – скористатися цим пунктом можна тільки при наявності доповідних, підтверджують, що працівник не виконує свої обов'язки, а також вже є розпорядження, якими йому оголошено догану;
  • при прогулі (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин – прогул має бути задокументований – пояснювальна працівника про відсутність на робочому місці, доповідна керівника підрозділу або іншого працівника; без наявності цих документів звільнити працівника можна;
  • відсутність на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності – підставою для звільнення за цим пунктом може служити тривала хвороба, яка повинна бути підтверджена листками тимчасової непрацездатності;
  • відновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, – за цією підставою працівник підлягає звільненню, якщо рішенням суду поновлено незаконно звільнений працівник, раніше працював на цій посаді – до нашого питання це також підстава не застосовується;
  • при появі на роботі в нетверезому стані або в стані наркотичного або токсичного сп'яніння – для звільнення за цим пунктом необхідно мати відповідні медичні висновки, а також пояснювальну записку працівника;
  • вчинення на робочому місці крадіжки (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого рішенням суду, що набрало законної сили, або постановою органу, в компетенцію якого входить накладення адміністративного стягнення, – як видно з формулювання даного пункту, для того щоб звільнити працівника за цією підставою, необхідний не тільки сам факт крадіжки, але і обов'язково рішення суду, доводить, що працівник винен.

Ми розглянули головні статті, в яких передбачені підстави для розірвання трудового договору. Якщо є якесь підґрунтя, яке є законним і підприємець може скористатися ним, то саме той підпункт конкретної статті він і повинен вказати в трудовому договорі як підставу для його розірвання. В іншому випадку підприємець не може на законних підставах звільнити працівника тільки тому, що той досяг пенсійного віку.
Більш того, ч. 2 ст. 11 Закону України від 16.12.93 р. № 3721-XII "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян пенсійного віку в Україні", вказує на те, що заборонено звільняти працівника з причини досягнення ним пенсійного віку.
Таким чином, підприємець не може звільнити працівника пенсіонера тільки на тій підставі, що він досяг пенсійного віку.
Відповідно до міжнародних норм регулювання праці звільнення за віковою ознакою вважається дискримінацією у сфері праці.
Ця точка зору висловлена і в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.2008 р. №165/06/186-08.

Пропонуємо вашій увазі підбірку статті про різних питаннях, які виникають у зв'язку з працевлаштуванням і звільненням пенсіонерів!

.

» » » Скорочення пенсіонерів в Україні: чи можна звільнити пенсіонера чи ні?