Історія української гривні: створення валюти України

Кожна країна має свою грошову одиницю. В Україні національною валютою є гривня. Користувалися їй ще за Київської Русі. Складається гривня з ста копійок, стандартний код такої валюти ISO 4217   UAH, а код цифрового типу   980. На стародавньої Русі вагова і грошова одиниця називалася гривнею. А в Середньої і Північній Європі вона іменувалася маркою. Яка ж історія української гривні?

Звідки взялося слово «гривня»

Сталося назва цієї валюти від слова «грива». У історії неодноразово згадується про пластинках з золота, які скріплювалися дротом і називалися «золотий гривень». Описані пластинки використовувалися тоді як платіжний засіб. Але якщо, наприклад, у назви долара є безліч версій виникнення, то з гривнею все просто і ясно. Ще в 1893 році Кондратьєвим було написано, що три значення було у гривні: монета, вага і знак відмінності.

 XIV столітті до Польщі були введені штрафи за вбивство людини. Сума їх різнилася в залежно від того, хто саме був убитий. Наприклад, за шляхтича вбивця повинен був сплатити 60 гривень, за лицаря — 30 гривень, а за простого рядового   лише 15 гривень.

Згідно думку істориків, назва національної валюти України відбувається від деякого виду прикрас. Такі аксесуари робилися з золота або срібла, отливаясь в вигляді спеціального обруча, а потім носилися на шиї. Або, як тоді говорилося, на «загривку». Звідси і пішло назву «гривня золота» чи «гривня срібла», наприклад.

Після своєї появи

 IX столітті на території Київської Русі у побуті були київські гривні, які мали форму шестикутника. Вага їх був близько 150 грамів (±10 грам). Розплата такими монетами була аж до настання татаро-монгольського ярма. Новгородські гривні мали найбільше значення. Вони мали форму паличок, виготовлених з срібла, і вага кожної з них був не понад 200 грам. Спочатку такі палички використовували тільки в північних і західних землях, але в середині XIII століття їх стали використовувати в всім давньоруській державі. Такою грошовою одиницею стала чернігівська гривня, яка поєднувала в собі деякі риси своїх попередниць. Від київської гривні їй дісталася якесь відповідність початкової шестикутної форми, а від новгородської   вага. У Приволжжя знаходили також і татарські гривни в вигляді човна.

Історично одна срібна гривня завжди була дорівнює певному числу монет. З-за цієї її особливості монетки стали вважати поштучно. Визначалася така лічильно-грошова одиниця як «гривня кун». Вагова і рахункова гривня були способом розплати за що протязі довгого часу. З самого початку використання дві гривні   срібна і кун   важили однаково. Але прочитання кун робилися далеко не з самого чистого срібла. Тому вони коштували значно дешевше гривні з цього матеріалу. Так і вага монет із-за кордону був не завжди однаковим.

З-за цих двох проблем ввели нові позначення ваги і кількості. У результаті одна срібна гривна стала дорівнювати кільком кунным. Наприклад, в XII столітті 200-грамова гривня дорівнювала чотирьом кунным.

 XI столітті гривня кун дорівнювала двадцяти ногатам. Двадцять ногатов були еквівалентні двадцяти п'яти кунам, а    п'ятдесяти резанам. А в наступному столітті запропоновані позначення зменшилися в два рази, так як куна стала вдвічі менше.

Після того як перестали виготовляти давньоруські монети, на Русі основною формою грошового обігу стали нерозмінні злитки срібла. Їх називали просто монетні гривні. Період з XII XIV століття був названий на цієї території «безмонетным».

Вже в наприкінці XIII століття крім гривні стали вживати назву «рубль», яка в незабаром замінить гривню повністю. Історики вказують на те, що рублі були частиною гривні. Шматки срібла, на яких були зарубки, які вказували їх вага, теж називалися рублями. Назва цієї стародавньої валюти пішло від слова «рубати». Оскільки для її виготовлення гривня разрубалась на кілька частин. Немає єдиної думки з щодо співвідношення рубля до гривні, тут існує досить багато припущень і варіацій ходу подій. Але офіційній є саме вище наведена версія.

«Радянська енциклопедія» свідчить, що рубль був половиною гривні. У деяких інших версіях звучить наступне припущення: рубль мав той ж вагу, що і гривня. Але виготовлявся за інший технології і мав із-за цього шов на ребрі. У доказ подібної теорії приводять наступні доводи: на східнослов'янських мовах, таких як польський, український і білоруський, слово «руб» позначає «рубець». У південнослов'янської ж гілки на деяких мовах (хорватська, сербська) це слово перекладається як «шов», «облямівка». То тобто можна зробити висновок, що «рубль» — це злиток з дорогоцінного металу, який мав шов по межі. Що цілком імовірно і правдоподібно виглядає.

 князівстві Литовському в XIV столітті ходили рублі, які мають форму палички, на спинці яких були невеликі вм'ятини. Розмір таких паличок з металу був до 16 сантиметрів, а вага не перевищував 106 грамів. У XV столітті відбулося збільшення масштабу виготовлення монет. Поряд з також цим збільшилася і  псування. Саме за цієї причини як рубль, так і гривня перестають бути платіжними та грошовими одиницями. Саме тоді рубль став зміцнюватися як рахункова та грошова одиниця, і з плином часу він став основною валютою на руської землі. А гривня стала ваговою одиницею і також побуті.

 різні історичні періоди такий термін як «гривня» використовувався для різних номіналів грошових одиниць. Спочатку це була монета міді в дві з половиною копійки, потім в 3, а і в 10 копійок.

Історія української гривні і сучасність

Основною грошовою одиницею гривня стала в 1918 році, коли першого березня був прийнятий відповідний закон. Отже, гривня дорівнює було сотні кроків, а один карбованець прирівнювався до двом гривням. З середини жовтня цього ж року вона була введена в обиход, знята з нього в 1924 році остаточно причини грошової реформи.

Наступного разу гривня була введена в якості грошової одиниці в вересні 1996 року. З 1990 року в УРСР якості грошових одиниць крім рублів також використовувалися одноразові відрізні купони. Товари, що знаходилися в дефіциті, можливо було отримати лише за ним. Вони друкувалися на чорно-білому верстаті-принтері на аркуші формату А4. Це сьогодні без проблем кожен може роздрукувати такі купони, тоді цього зробити було не можна. На деяких папірцях були водяні знаки, інші ж опинилися без них. У 1992 році були введені в звернення українські банкноти в якості тимчасових. Називалися вони так ж купонами, а номінувалися в рублях. Вийшли так звані українські карбованці.

Леонід Кучма, президент незалежної України, в 1996 році видав указ «Про грошову реформу в країні». Пробна партія нових купюр друкувалася на території Канади. У тому ж році почався обмін карбованців на гривні. На той момент співвідношення було таким: 1 гривня дорівнювала ста тисяч карбованців. Обмін тривав аж до 1998 року, його можна було зробити виключно в банках. &Nbsp; час багато людей втратили накопичені кошти. Ті, хто збирав на навчання дитині на п'ять років, змогли на отримані кошти всього лише купити буханець хліба.

.

» » » Історія української гривні: створення валюти України