Що таке банкрутство (неспроможність)   види та стадії банкрутства + огляд закону про неспроможності

Які бувають стадії банкрутства компаній і фізосіб? Що включає в себе закон про банкрутство (неспроможності)? Як отримати інформацію про боржників в єдиному федеральному реєстрі?

Здравствуйте, шановні читачі журналу ! Постійний автор сайту Денис Кудерин знову на зв'язку.

Тема нової публікації – банкрутство. Даний матеріал буде цікавий бізнесменам, підприємцям, кредитним боржникам, а також всім, хто бажає підвищити рівень своєї фінансової грамотності.

Отже, почнемо!

Банкрутство

1. Що таке банкрутство – визначення та сутність поняття

На будь-якій стадії розвитку підприємства може виникнути такий момент, коли сума зовнішніх боргів перевищить можливості компанії. Такий стан називається «банкрутством». Іноді використовується інший термін – «неспроможність».

Крім комерційних і фінансових організацій, банкрутами можуть бути визнані фізичні особи. Право назвати себе банкрутом і бути визнаним таким з'явилося у громадян РФ відносно недавно – в 2015 році, коли набув чинності відповідний законодавчий акт.

Про банкрутство фізосіб читайте у спеціальному матеріалі нашого сайту.

Юридичне визначення банкрутства

Банкрутство — це нездатність боржника задовольнити вимоги кредиторів за фінансовими зобов'язаннями.

Інакше кажучи, неспроможність настає тоді, коли особі або компанії нічим платити за рахунками. Банкрутство тісно пов'язане з неплатоспроможністю – станом, коли доходи перевищують витрати і грошових активів не вистачає на погашення боргових зобов'язань.

Нездатність платити по кредитах протягом 3 місяців поспіль іменується юристами абсолютної неплатоспроможністю і служить підставою для визнання суб'єкта неплатоспроможним або банкрутом.

Історична довідка

Потреба нормативного регулювання фінансової неспроможності боржника усвідомлювалася людьми з глибокої давнини.

Ще в Древній Греції у випадку руйнування глави сімейства вся сім'я, включаючи дітей і прислугу, виявлялася в борговому рабстві. Щоправда, такий стан тривав не довічно, а лише 5 років, при цьому членам сім'ї гарантувалася фізична недоторканність.

В Римській Імперії кредитор, якому не платили за рахунками, забирав свою користь все майно боржника. Останній мав право викупити своє добро назад, якщо знаходив можливість розплатитися з боргами.

З розвитком торгових відносин інститут банкрутства удосконалювався. У середньовічній Італії існував цілий звід законів, присвячений неспроможності.

Саме слово «банкрутство» походить від італійської фрази «зламана лава» (banca rotta). Банками називалися лави, на яких лихварі провертали свої справи. Якщо лихвар розорявся, він ламав лавку і оголошував себе банкрутом.

У наш час в кожній цивілізованій країні діє закон про банкрутство. Судові справи про банкрутство регулюються законодавчим актом від 2002 року, доповненої в 2016.

Закон про банкрутство

Закон про неспроможність має сотні пунктів і підпунктів. Розібратися в них досконально складно навіть людині з вищою юридичною освітою. Ось чому фізособи і компанії часто звертаються з приводу визнання неспроможності професійні юридичні організації, що спеціалізуються на банкрутство.

Для визнання компанії або фізособи банкрутами необхідно довести їх неплатоспроможність. Процес визнання такого статусу починається з подачі заяви кредитора, боржника або уповноваженої особи до арбітражного суду.

Приводом виступає несплата за борговими зобов'язаннями протягом 3 місяців. Для фізичної особи сума несплати становить 500 000 руб., для юридичної компанії – 300 000.

Закон про банкрутство

У відношенні боржника приймаються передбачені законом дії. Більш докладно про них у статті – «Процедура банкрутства».

Підприємства і компанії, що визнані банкрутами, вносяться в єдиний федеральний реєстр.

2. Види та ознаки банкрутства

Саме по собі банкрутство не звільняє від боргів повністю. Неспроможність компаній та індивідуальне банкрутство – це, насамперед, право виконати боргові зобов'язання іншим способом, ніж проводити регулярні грошові відрахування.

Поки у боржника є майно, він буде розраховуватися з кредитором. Правда, у випадку фізичних осіб список об'єктів особистої власності, що підлягає реалізації, обмежений. Наприклад, ніхто не має права забрати у людини її єдине житло.

Всі подробиці про те, як оголосити себе банкрутом, в окремій публікації.

Існує декілька видів банкрутства юридичних осіб:

  1. Реальне банкрутство. Нездатність компанії або підприємства відновити платоспроможність зважаючи реальних фінансових втрат. Відсутність капіталу не дозволяє такої організації вести господарську діяльність.
  2. Тимчасове банкрутство. Підвищення активів підприємства і зменшення пасивів, а також затоварення готовою продукцією і великий обсяг дебіторської заборгованості. З допомогою певних процедур можливе відновлення платоспроможності компанії.
  3. Умисне банкрутство. Умисне створення власниками фірми статусу неплатоспроможності підприємства в особистих інтересах або в інтересах третіх осіб. Ця діяльність вважається економічним злочином і загрожує кримінальним переслідуванням.
  4. Помилкове банкрутство. Фіктивне оголошення компанією своєї неспроможності з наміром обдурити кредиторів і отримати від них пільги по виплаті боргу. Фальшиве оголошення неспроможності – ще один вид злочинної діяльності. Приховування активів та інші маніпуляції з фінансовим статусом загрожують кримінальною відповідальністю.

Банкрутство фізичної особи теж буває реальним і хибним. Другий випадок – це, наприклад, коли суб'єкт, щоб отримати пільги від кредиторів, відписує своє майно третім особам (дарує родичам) і намагається визнати себе неспроможним.

Тепер про ознаки банкрутства. За якими критеріями оцінюється платіжна неспроможність особи чи компанії?

Існують прямі (формальні) і непрямі (неформальні) ознаки банкрутства. До формальних відноситься неспроможність сплатити борги за грошовим зобов'язанням протягом 3 місяців. Сюди відносяться не тільки борги по кредитах, але й, наприклад, заборгованості зарплатні співробітникам.

Неформальні ознаки не вказують на реальне банкрутство, але припускають можливість такого стану в найближчому майбутньому.

В оцінці фінансового статусу компанії чи особи зацікавлені кредитори, акціонери, наймані працівники, клієнти.

До неформальними ознаками відносяться:

  • помилки і неточності в бухгалтерській та фінансової документації;
  • зміни зовнішнього грошового балансу підприємства;
  • зменшення ліквідних коштів;
  • підвищення дебіторської заборгованості (зростання боргів споживачів послуг і продуктів);
  • борги по зарплаті;
  • затримки виплат інвесторам і акціонерам;
  • зміни у ціновій політиці.

чи Можуть особи, зацікавлені у достовірній інформації про фінансовий статус компанії, подати заяву про розгляд справи про банкрутство в суд? Можуть, якщо вони є кредиторами або представляють уповноважені органи.

Всі подробиці про неспроможності компаній і підприємств у статті «Банкрутство юридичних осіб».

3. Процес банкрутства – стадії

Процедура банкрутства являє собою тривалий і поетапний процес. Все починається з заяви про визнання боржника неспроможним. Подати таку папір може сам боржник (компанія або фізична особа) або кредитори підприємства або громадянина.

Як було зазначено вище, банкрутство може бути використано приватними особами і компаніями як спосіб ухилення від боргових зобов'язань або введення зацікавлених осіб в оману.

Завдання арбітражного суду і його представників – розібратися у всіх тонкощах і нюансах справи, що розглядається і врахувати всі суб'єктивні та об'єктивні ознаки неспроможності.

Після реєстрації заяви суд ретельно перевіряє ознаки руйнування. Далі щодо юридичних та фізичних осіб проводяться певні заходи, які називають стадіями або процедурами банкрутства.

Розглянемо їх докладніше.

Стадія 1. Спостереження

Спостереження більше стосується юридичних суб'єктів (банків, фірм, заводів і фабрик): воно проводиться з метою збереження майна боржника і проведення аналізу фінансового становища компанії. Довгострокова завдання спостереження – визначити майбутнє організації.

За законом ця стадія не може тривати більше 7 місяців. На цей період призначається тимчасовий управляючий.

Цей чоловік повинен визначити:

  • чи можна погасити заборгованість підприємства;
  • можливо відновлення платоспроможності компанії;
  • достатньо у компанії активів для покриття судових витрат;
  • чи є способи виплатити зарплату співробітникам.

На стадії спостереження проводиться збори кредиторів і обговорюють подальший хід процесу банкрутства. З'ясовується, чи можна укласти мирову угоду або потрібно провести більш дієві процедури – санацію, зміну управління, конкурсне виробництво. Питання вирішуються голосуванням кредиторів.

Стадія 2. Оздоровлення

Оздоровлення (санація) проводиться з метою відновити платоспроможність підприємства. Компанією продовжують керувати колишні власники, але вони обмежуються в своїх правах – наприклад, не можуть здійснювати операції щодо розпорядження власним майном.

Для фізичних осіб аналогом даної стадії (процедури) виступає реструктуризація – перегляд кредитором умов боргових зобов'язань.

Перегляд умов боргових зобов'язань

Докладно про реструктуризацію кредитів – у спеціальній статті журналу .

Фінансове оздоровлення підприємств – тривала стадія. Її можлива тривалість – 2 роки. Якщо за цей строк вимоги кредиторів залишаються незадоволеними, то збори вправі знову звернутися в арбітражний суд з метою введення подальших санкцій щодо боржника.

Стадія 3. Зовнішнє управління

Процедура не є обов'язковою і проводиться лише в тих випадках, коли арбітражний суд вирішує, що зміна керівництва компанії допоможе відновити її платоспроможність.

Зовнішнє управління триває 1-1,5 року.

Можливі наслідки даного процесу:

  • відсторонення від посади керівника підприємства і покладання обов'язків на тимчасового керуючого;
  • обмеження діяльності органів управління фірми-боржника (зборів акціонерів і учасників, ради директорів) – повноваження цих органів переходять до тимчасового керуючого;
  • введення мораторію на задоволення кредитних зобов'язань.

Мораторій – одне з найсприятливіших заходів для боржника. На термін до 1,5 років компанія отримує право не платити за рахунками: ці суми використовуються для покращення свого фінансового статусу. При цьому штрафи, пені і неустойки не нараховуються.

Стадія 4. Конкурсне виробництво

Завершальна процедура банкрутства фірми (якщо не досягнута мирова угода). На цій стадії відбувається ліквідація підприємства.

Всі подробиці про ліквідацію підприємства – в більш розгорнутій статті по цій темі. Окремий матеріал присвячено ліквідації фірми з боргами.

Спеціальна особа, призначена судом, управляє майном з метою задоволення вимог кредиторів.

Конкурсне виробництво вводиться строком на 12 місяців і при необхідності продовжується ще на півроку. Продовження терміну можливо у разі, коли реалізація майна ще не закінчена.

У відношенні фізичних осіб вводяться аналогічні санкції – арешт майна і продаж на вільних торгах.

Стадія 5. Мирова угода

Така процедура можлива на будь-якому етапі процесу банкрутства, навіть після оголошення конкурсного виробництва. Мирова угода означає припинення справи про неспроможність і свідчить, що кредитори і боржник досягли компромісу.

Приклад

Підприємство має своїм кредиторам близько 400 000 рублів. Кредитори подали до суду заяву з приводу визнання неспроможності.

Керівництво компанії вирішує реалізувати свої товарні активи за зниженою ціною і зобов'язується погасити існуючі борги протягом 3 місяців. Кредитори погоджуються з таким рішенням і укладають мирову угоду з боржником.

Припинення судового спору відбувається на основі взаємних поступок. Іноді у світовому угоді задіяні треті особи – поручителі і посередники, які беруть на себе боргові та інші зобов'язання боржників.

Рішення про мирне врегулювання справи про банкрутство підприємства приймається більшістю кредиторів. Щодо фізособи також можливе припинення судового розгляду, якщо боржник і кредитор досягли компромісу.

Угода (як будь-який документ) укладається письмово і містить зазначення строків виконання зобов'язань боржників та інших умов угоди.

У разі невиконання зобов'язань договору арбітражний суд має право розірвати мирову угоду.

Підсумкова таблиця по стадіях банкрутства:

Стадії (процедури) банкрутства Що відбувається Тривалість
1 Спостереження Проводиться аналіз фінансового становища компанії (приватної особи) Не більше 7 місяців
2 Фінансове оздоровлення Проводяться заходи по поліпшенню роботи підприємства (реструктуризація боргу для фізосіб) Не більше 24 місяців
3 Зовнішнє управління Управління компанією видає уповноваженій особі Не більше 1,5 років
4 Конкурсне виробництво Проводиться ліквідація активів організації (розпродаж майна фізосіб) Півроку з моменту визнання компанії банкрутом (можливе продовження)
5 Мирова угода Укладається договір про мирне вирішення боргової питання Безстроково

4. Що таке єдиний федеральний реєстр банкрутств

Єдиний реєстр банкрутств Російської Федерації – це зібрання відомостей, що стосуються фінансової неспроможності юридичних осіб. Реєстр знаходиться в мережі у вільному доступі для всіх бажаючих і містить найбільш актуальні відомості про статус підприємств, щодо яких велися або ведуться справи про банкрутство.

Офіційний сайт єдиного реєстру оновлюється в реальному часі. Для більш детальної і продуктивної роботи з наявною інформацією необхідно пройти процедуру реєстрації.

Єдиний федеральний реєстр банкрутств

До введення єдиного реєстру отримати інформацію про банкрутство того чи іншого суб'єкта було набагато складніше. Впровадження сучасних технологій значно спростило процедуру пошуку потрібних відомостей. Ймовірність помилок у такій системі зведена до мінімуму.

Торги по банкрутству

В спеціальному розділі реєстру зазначені дати проведення та види торгів, на яких здійснюється реалізація майна компаній, оголошених банкрутами.

Перераховуються також предмети торгів, виставлені на аукціон – наприклад, нерухомість (житлові квартири та промислові приміщення), транспорт і інше майно, на яке судові керуючі наклали арешт.

5. Можливі наслідки банкрутства

Для компаній найважчий наслідок – ліквідація. Для приватних осіб банкрутство також загрожує арештом майна та його продажем на вільних торгах.

Крім того, особи, визнані банкрутами, не можуть брати участь у підприємницькій діяльності протягом 5 років і протягом 3 років не можуть залишати країну.

У статті «Ліквідація ІП» розглянуті всі подробиці та нюанси неспроможності індивідуальних підприємців.

Банкрутство фізосіб, по суті, ставить хрест на кредитній історії громадянина. Навряд чи якась з організацій вирішить видати кредит особі, яка одного разу вже не впоралося з фінансовими зобов'язаннями.

Банкрутство компаній, на думку експертів, не випадкове явище, а характерний маркер економічної ситуації в країні. Ліквідація великої кількості фірм – показник нестабільності в економіці і фінансових проблем у представників приватного бізнесу.

Про те, що буде, якщо не платити кредит, читайте спеціальну публікацію.

Дивіться корисне відео по темі банкрутства.

6. Висновок

Час зробити висновки. Банкрутство – складний захід, яке з одного боку допомагає приватній особі або компанії вибратися з боргової ями, а з іншого – веде до припинення бізнесу і позбавляє банкрута майна.

Проводити процедуру банкрутства слід лише в тому випадку, коли у підприємства чи фізичної особи немає іншого шляху вирішення боргових проблем.

Колектив нашого сайту бажає своїм читачам успіху у фінансових справах. Чекаємо від вас оцінки статті, коментарів і зауважень до прочитаного.


» » » Що таке банкрутство (неспроможність)   види та стадії банкрутства + огляд закону про неспроможності