Ліквідація юрособи: перші шість кроків

Особливо актуальне явище зважаючи відомих законодавчих змін – ліквідація юрособи. Почнемо опис схеми цього діяння з того факту, що ліквідація – одна з двох форм припинення діяльності суб'єкта господарювання (другою формою є реорганізація). При ліквідації діяльність припиняється без правонаступництва, тобто без переходу прав і обов'язків юридичної особи, що ліквідується, до іншим особам – а при реорганізації, відповідно, є правонаступництво.

Крок перший. Вивчаємо суб'єктність рішення про ліквідацію

По-перше, таке рішення може самостійно прийняти власник (власники) підприємства – добровільна ліквідація. Дослівно в Цивільному Кодексі це звучить так: юридична особа ліквідується «за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами ... у випадках, передбачених установчими документами».

По-друге, таке рішення може бути обумовлено чинним законодавством:

1. Їли вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, таке товариство підлягає ліквідації.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю має винести рішення про ліквідацію (або про зменшення свого статутного капіталу) і в разі, якщо його учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх внесків.
2. Обов'язкової ліквідації (реорганізації або зміни організаційно-правової форми господарювання) підлягає повне товариство у випадку, якщо в ньому залишився один учасник.
3. Командитне товариство, при вибутті усіх вкладників, також підлягає ліквідації або перетворення в повне.

В-третіх, таке рішення може винести суд – примусова ліквідація. При цьому державна реєстрація юридичної особи визнається недійсною. Це може статися через допущені при створенні такої особи, порушень, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Поширений приклад – скасування державної реєстрації фіктивних фірм у зв'язку із здійсненням реєстрації на підставі загубленого документа, що посвідчує особу, або на підставну особу – засновника суб'єкта підприємницької діяльності.

В-четвертих, ліквідація підприємства може здійснюватися в процесі визнання підприємства банкрутом згідно з Законом про банкрутство.

Щодо кожного варіанту ліквідації у підприємств виникає безліч питань. Розглянемо варіант самоліквідації, тобто ліквідації підприємства за рішенням власника чи групи власників.

Крок другий. Приймаємо рішення про ліквідацію – вибираючи особливості залежно від форми власності

Організаційно-правова форма	Рішення про ліквідацію		Примітки
	приймається	оформляється
Приватне підприємство	Власником	Розпорядженням або наказом по підприємству
Товариство з обмеженою і додатковою відповідальністю	Зборами учасників	Протоколом зборів учасників	Рішення про ліквідацію приймається на зборах учасників, простою більшістю голосів, за умови, що на них присутні учасники (їх представники), які володіють у сукупності понад 60 % голосів
Повне і командитне товариство	Зборами учасників товариства з повною відповідальністю	Протоколом зборів учасників	Рішення про ліквідацію приймається за спільною згодою всіх учасників
Акціонерне товариство	Загальними зборами акціонерів	Протоколом загальних зборів акціонерів	Рішення про ліквідацію приймається більшістю учасників не менше як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом, за умови, що у зборах брали участь акціонери, які володіють не менше 60 % голосів

Звертаємо увагу, що аналогічно приймається і рішення про призначення ліквідаційної комісії і затвердження ліквідаційного балансу.

Важливим є те, що підприємство, яке є учасником (засновником) господарського товариства не ліквідується як юридична особа. Тому якщо підприємство має намір ліквідуватися, йому необхідно вийти зі складу всіх господарських товариств, засновником яких вона є.

Крім прийняття рішення про ліквідацію, орган (особа), який прийняв таке рішення про ліквідацію підприємства, встановлює:

• порядок і строки проведення ліквідації підприємства;
• строк для прийняття претензій кредиторів, який не може бути менше двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію.

Крок третій. Реєструємо виконавця ліквідації

Ліквідація підприємства здійснюється спеціально створюваної комісією з припинення юридичної особи. До складу такої комісії може входити кількох осіб, – ліквідаційна комісія, або одна людина – ліквідатор. Причому склад комісії повинен призначатися за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію.

Якщо суд виносить рішення про визнання недійсними документів та/або рішення про створення підприємства, а також про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, у резолютивній частині такого рішення господарський суд повинен зобов'язати власників (власників) або орган, уповноважений створювати підприємство, здійснити ліквідацію підприємства у встановленому законом порядку. Інакше кажучи, у зазначених випадках господарський суд зобов'язує власника (власників) провести «самоліквідацію».

Розглянемо порядок створення, права та обов'язки ліквідаційної комісії, яка призначена у зв'язку з «самоліквідацією» підприємства.

За «самоліквідацію» комісія з припинення юридичної особи створюється власником або уповноваженою ним особою. Однак за рішенням таких осіб функції комісії може покладатися на орган управління такої юридичної особи. Що це означає? Те, що до складу ліквідаційної комісії увійдуть особи, які здійснюють управління підприємством, а функції щодо ліквідації підприємства будуть виконуватися ними в межах їх трудових функцій. На невеликих підприємствах ліквідація може здійснюватися однією фізичною особою – ліквідатором, яким може бути директор.

Прийняття рішення про ліквідацію на колективному підприємстві оформляється протоколом зборів, який може виглядати так:

ПРОТОКОЛ № 3

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра»

р. Донецьк	«10» лютого 2011 р.
Все засновників –	3 особи
Присутні:	Іваненко А. Р. Петренко Р. В. Смирничук Р. С.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про призначення відповідального за ліквідацію підприємства.
2. Про встановлення порядку і строків проведення ліквідації.
3. Про встановлення строку для прийняття претензій кредиторів.

ВИСТУПУ УЧАСНИКІВ:

Щодо першого питання слухали: Смирничука Р. С., який запропонував призначити відповідальним за ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра» його директора Іваненко А. Р.

Щодо другого питання слухали:

– Іваненко А. Р., який запропонував провести ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра» у відповідності з чинним законодавством та в порядку, встановленому статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра»;

– Петренко Р. В., який запропонував встановити термін для ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра» 6 місяців з моменту призначення відповідального за ліквідацію. Цей термін може коригуватися в залежності від часу проходження певних етапів ліквідаційної процедури.

Щодо третього питання слухали: Іваненко А. Р., який запропонував встановити строк для прийняття претензій кредиторів 3 місяця з моменту опублікування інформації про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра» в офіційному друкованому виданні органу місцевого самоврядування.

ПОСТАНОВИЛИ:

• Призначити відповідальним за ліквідацію Іваненко А. Р. і уповноважити його здійснити всі необхідні заходи для ліквідації підприємства у відповідності з чинним законодавством та в порядку, встановленому статутом.
• Встановити термін для ліквідації - 6 місяців з моменту призначення відповідального за ліквідацію.
• Встановити строк для прийняття претензій кредиторів у 3 місяця з моменту опублікування інформації про ліквідацію в офіційному друкованому виданні органу місцевого самоврядування.

Голосували: «одноголосно».

Голова зборів:	__________________	(Іваненко А. Р.)
Секретар зборів:	__________________	(Смирничук Р. С.)
Учасник зборів:	__________________	Петренко Р. В.)

Щоб у власника (ків) не виникало розбіжностей з членами комісії з ліквідації юридичної особи, її склад і повноваження пенсійного фонду. Зауважимо, що нормативними документами складу ліквідаційної комісії, у разі «самоліквідації» підприємства, не регламентований.

Як правило, до складу комісії входять, зокрема, керівник підприємства (голова ліквідаційної комісії), головний бухгалтер та інші працівники підприємства. Також в нього можуть бути включені особи з сторонніх організацій (наприклад, фахівці з аудиторської або юридичній фірмі). При ліквідації підприємства, в статутному фонді якого є державна частка, до складу комісії обов'язково включається представник власника держмайна відповідного державного органу.

Бажано, щоб кількість осіб, які входять до складу ліквідаційної комісії, було непарним і становило не менше трьох осіб, що зручно при підрахунку голосів з метою прийняття будь-яких рішень.

З дня призначення комісії з ліквідації юридичної особи до неї переходять усі повноваження щодо управління справами підприємства. Це дозволяє стверджувати, що така комісія є уповноваженим представником такого підприємства. Разом з тим слід мати на увазі, що комісія не має статусу юридичної особи, а от підприємство, яке ліквідується, в період її роботи статусу юридичної особи не втрачає.

Якщо вам потрібна допомога у ліквідації бізнесу, ви можете скористатися послугами фахівців.

Крок четвертий. Оформляємо правові та грошові відносини з виконавцями ліквідації

1. При «самоліквідації» всі питання вирішує власник, у тому числі й щодо оплати праці осіб, які залучаються до ліквідації. У власника (ків) підприємства з членами ліквідаційної комісії (колегіальний орган) або ліквідатором (коли ліквідацією займається одна людина) можуть бути:

• трудові відносини (якщо ліквідація буде доручена органу управління підприємством або директору);
• цивільно-правові відносини (в інших випадках).

Отже, якщо ліквідацію здійснює орган управління підприємством або директор, ліквідаційна процедура буде здійснюватися в межах їх трудових функцій. Тобто вони будуть продовжувати роботу в межах трудових відносин, які вже склалися, до повного закінчення ліквідаційної процедури.

Зауважимо, що у цього варіанту є істотні недоліки. По-перше, що виплачується зарплата (а в цьому разі винагорода, яка виплачується членам ліквідаційної комісії або ліквідатора, інакше не назвеш) підлягає оподаткуванню «по повній».

По-друге, виникає необхідність подання звітності щодо «зарплатних» податків і зборів, тоді як у підприємства повинна бути можливість знятися з обліку як платника, принаймні «зарплатних» внесків, задовго до закінчення ліквідаційної процедури.

В інших випадках відносини між власником та членами ліквідаційної комісії або ліквідатором будуть знаходитися в межах цивільно-правових відносин і регулюються ЦКУ. А оскільки це сфера договірних відносин, існує безліч різних варіантів оформлення таких відносин.

2. Розглянемо деякі варіанти оплати ліквідаторів і правових відносин з ними при самоліквідації.

Якщо діяльність осіб, які займаються ліквідацією, оплачується, то, на наш погляд, найбільш прийнятний варіант, коли ліквідатор або голова ліквідаційної комісії буде мати статус приватного суб'єкта підприємницької діяльності.

Чому? В такому випадку підприємство буде звільнено від обов'язку щодо нарахування та сплати податків і зборів з виплачуваного доходу та подання відповідної звітності (звичайно, якщо члени ліквідаційної комісії перебувають у фінансових відносинах тільки з головою ліквідаційної комісії суб'єктом підприємницької діяльності). Між власником (ками) та фізичною особою – суб'єктом підприємницької діяльності, укладається договір на надання послуг по ліквідації підприємства.

При іншому варіанті, коли ліквідатор або члени ліквідаційної комісії виступають як фізичні особи – громадяни, між такими особами і власником(ками) можуть укладатися договори підряду. При цьому саме підприємство, яке ліквідується, має подбати про нарахування та утримання податків і зборів з доходу, що виплачується особам, які здійснюють ліквідацію підприємства, а також про подання відповідної звітності.

Поширеним є питання: чи можуть ліквідатор або члени ліквідаційної комісії працювати без оплати? Відповідаємо: якщо вони згодні на це, то можуть.

В такому випадку, краще укласти договір про безоплатне надання послуг. При цьому згідно ст. 904 ЦКУ замовник (власник(ки)) зобов'язаний відшкодувати виконавцеві (ліквідатору, членам ліквідаційної комісії) усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури).

Отже, підводячи підсумок цього питання, вважаємо, що відносини власника(ків) та ліквідатора (членів ліквідаційної комісії) повинні бути оформлені документально: цивільно-правовим чи трудовим договором.

3. У разі ліквідації підприємства - боржника, у зв'язку з визнанням його банкрутом, особа, якій належить провести ліквідацію підприємства, – арбітражний керуючий, який призначається судом, яким постановлено рішення про визнання підприємства банкрутом. Для такої особи проведення ліквідації – це робота, яка повинна оплачуватися. Порядок такої оплати детально регламентований Законом про банкрутство

Як оплачуються послуги арбітражних керуючих ст. 3-1 Закону про банкрутство «10. Оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. 11. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому . Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. 12. Оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед банкрутством. 13. Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом. 14. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду».

Розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого встановлюються на першому засіданні комітету кредиторів.

Звертаємо увагу, що арбітражному керуючому надано право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено угодою з кредиторами.

Крок п'ятий. Регламентируем роботу виконавця ліквідації

Зауважимо, що нормативного документа, в якому конкретно передбачався порядок роботи (так само як склад і порядок обрання членів) ліквідаційної комісії, немає. Тому власник(ки) підприємства може вирішити ці питання самостійно.

Наприклад, власник (уповноважений ним орган) може розробити документ, який докладно регламентує діяльність ліквідаційної комісії, – Положення про ліквідаційну комісію.

Виникає питання: як його затвердити? Якщо підприємство колективне, то протоколом засідання загальних зборів засновників або протоколом загальних зборів акціонерів, якщо приватне – стверджувати не потрібно.

А як ввести в дію? Якщо ліквідація покладено на орган управління підприємством (директора, дирекції), – наказом по підприємству. Якщо фізична особа (фізичних осіб) у межах цивільно-правових відносин, то обов'язково дотримання вимог Положення про ліквідаційної комісії, необхідно передбачити в розділі відповідного договору про надання послуг (підряду), як «Обов'язки виконавця» («Обов'язки підрядника»).

Можна запропонувати і менш трудомісткий варіант. Порядок роботи ліквідаційної комісії можна зафіксувати в протоколі загальних зборів учасників (акціонерів), а потім повторити в наказі (для працівників, які працюють за трудовим договором) або у розділі «Обов'язки виконавця» («Обов'язки підрядника») договори про надання послуг (підряду).

Що ж доцільно зазначити в документі, який регламентує діяльність ліквідаційної комісії? На наш погляд, це:

• поіменний склад ліквідаційної комісії;
• функції ліквідатора або голови та кожного з членів комісії;
• періодичність засідань комісії;
• порядок прийняття рішень (одноосібно головою або колегіально комісією);
• порядок і форма документів, які будуть оформлятися результати роботи комісії;
• періодичність, строки та порядок надання звітів про хід ліквідації власнику(кам);
• відповідальність ліквідатора або голови і членів комісії за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Крок шостий. Вивчаємо повноваження виконавця ліквідації

1. Який статус у ліквідаційної комісії?

В п. 3 ст. 105 ЦКУ передбачено, що з моменту призначення комісії, до неї переходять повноваження по управлінню справами юридичної особи. Комісія виступає В суді від імені юридичної особи, що ліквідується.

Таким чином, всі операції підприємства, яке ліквідується, оформляються безпосередньо на підприємстві, в усіх документах використовуються реквізити підприємства. А ліквідатор або голова ліквідаційної комісії (члени комісії) є представником підприємства і працює від його імені.

2. Які межі відповідальності ліквідатора?

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію або інший орган, який провадить ліквідацію підприємства. Відповідальність за неведення податкового обліку покладено на посадових осіб підприємства. А як з'ясувалося вище, посадовими особами підприємства, яке ліквідується, є голова ліквідаційної комісії або ліквідатор.

Відповідь на поставлене питання у вигляді таблиці.

№ з/п	Склад правопорушення	Хто притягується до відповідальності	Відповідальність, розмір штрафної санкції	Органи, які мають повноваження розглядати справу
1	Неподання або несвоєчасне подання, подання в невстановленою формою чи подання недостовірної фінансової звітності, пов'язаної з ліквідацією юридичної особи, ліквідаційного балансу	Голова ліквідаційної комісії або ліквідатор, а також інші відповідальні особи, залучені до ліквідації юридичної особи	Штраф від 30 до 60 НМДГ (неоподатковуваний мінімум доходів громадян)	Органи контрольно-ревізійної служби, державної податкової служби
2	Ухилення від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу	Голова ліквідаційної комісії або ліквідатор, а також інші відповідальні особи, залучені до ліквідації юридичної особи	Штраф від 40 до 100 НМДГ	Органи контрольно-ревізійної служби, державної податкової служби
3	Ведення з порушенням встановленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна, зобов'язань юридичної особи, складення ліквідаційного балансу	Відповідальні за це особи	Штраф від 30 до 60 НМДГ	Органи контрольно-ревізійної служби, державної податкової служби
4	Неведення податкового обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, передбачених законом, а також платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)	Посадові особи	Штраф від 5 до 10 НМДГ. Повторно протягом року – штраф від 10 до 15 НМДГ	Органи державної податкової служби

3.З якого моменту підприємство вважається ліквідованим?

Юридична особа вважається ліквідованим з дня внесення відповідної запису про його ліквідацію (припинення) в Єдиний державний реєстр (на сьогодні це ЄДРПОУ).

Таким чином, останнім етапом юридичних дій є скасування державної реєстрації. До настання цього моменту підприємство має затвердити ліквідаційний баланс і припинити всі свої права та обов'язки, у тому числі і щодо розрахунків з учасниками (засновниками).

Звертаємо увагу, що до виключення підприємства з ЄДРПОУ воно зобов'язане вести податковий та бухгалтерський облік. Так, згідно ст. 8 Закону про бухоблік, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Податковий облік підприємство (в особі ліквідаційної комісії або іншого органу, уповноваженого на проведення ліквідації підприємства) зобов'язане вести до моменту зняття його з обліку в податковому органі як платника податків. Це стосується і розрахунків з Пенсійним фондом і фондами соціального страхування. Отже, до моменту зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов'язкових платежів, ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана здійснювати розрахунок зобов'язань щодо таких податків, зборів, обов'язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність.

Таким чином, під час проведення ліквідації підприємства (ліквідаційних заходів) ведення бухгалтерського та податкового обліку на цьому підприємстві здійснюється в загальному порядку. У зв'язку з цим не варто забувати про обов'язки підприємства під час проведення ліквідації подавати фінансову і податкову звітність. Як свідчать численні запитання наших читачів, неведення обліку на підприємстві та неподання звітності до моменту зняття підприємства з обліку як платника податків і зборів, є досить поширеною помилкою.

Пропонуємо вашій увазі підбірку статей, в яких розповідається про порядок банкрутства і ліквідації приватних підприємств (ПП) та суб'єктів підприємницької діяльності (СПД) в Україні

.