На даний момент регулятор не викликає довіри у вагомої частини населення. Проблеми НБУ бентежать багатьох. Крім того, проти діяльності Національного банку України ополчилися і багато фінансисти. Робота НБУ не задовольняє багатьох експертів. І причин для цього достатньо.
Повільна скасування валютних обмежень
Перше і головне, що не подобається критикують НБУ громадянам надто вже повільне усунення введених колись валютних обмежень. Лібералізація необхідна ринку. І Нацбанк проводить її. Але того обсягу, який регулятор зараз виконує, зовсім недостатньо для забезпечення нормальної життєдіяльності ринку.
минулого року в минуле відійшла частина обмежень. Було дозволено виводити дивіденди за рубіж, що в свого часу серйозно вплинуло на курс долара в процесі виведення цих самих дивідендів. Операції експорту-імпорту отримали продовження терміну розрахунків до 120 днів. Експортерам ж тепер стало можна продавати тільки 65% отриманої валютної виручки.
думку заступника директора Центру економічних стратегій Марії Репко, саме жорстке регулювання відштовхує інвесторів від України. Охочих і так мало більшість розлякала війна і катастрофічна корупція в країні. І останніх ентузіастів добиває саме НБУ. Якщо не було такого регулювання у валютній сфері інвестицій було б більше.
Крім того, «завдяки» валютним обмеженням для населення в країні процвітає чорний ринок. Держава заборонив купувати в банках понад 12 тисяч гривень (якщо перевести з доларів курсу). То є для покупки більш-менш серйозної суми потрібно звертатися до приватним особам. Аналогічно і з золотом — його теж набувають на чорному ринку, щоб не натикатися на обмеження.
Мінфін і Нацбанк занадто щільне співробітництво
Крім недостатньої валютної лібералізації Нацбанк викликає хвилю критики занадто тісною кооперацією з Міністерством фінансів України. У зокрема, постійне перерахування грошей в скарбницю країни.
Дмитро Боярчук, виконавчий директор «Case Україна» (центру соціально-економічних досліджень), вважає, що перераховується державі прибуток викликає проблеми з курсом валюти. &Nbsp;його думку, вона сформована виключно емісією.
якщо в плані перерахування «зайвих» грошей в бюджет у Нацбанку з Мінфіном все добре, то в інших місцях кооперації безумовно не вистачає. Яскравий приклад постійний викид величезної кількості гривні на ринок з боку Мінфіну, що змушує курс долара блискавично рости, а Нацбанк якось стримувати ці раптові підскоки. У результаті страждають всі.
Дуже завзята чистка банківського сектора
За останні кілька років з банківського ринку було виведено практично 50% установ. Тільки за останній повний рік ліквідовано 23 банку. Основні причини визнання установ неплатоспроможності постраждалих структур:
- Нестачу капіталу.
- Порушення приписів Нацбанку.
- Шахрайські дії.
- Непрозора структура.
Однак фінансисти обурені не обсягами і не критеріями вибору потенційно неплатоспроможного банку. Їх невдоволення направлено на вибірковість регулятора при виборі установи, яке слід закрити, а також непослідовність дій.
Наприклад, деякі банки були закриті буквально по «клацання». При цьому особливо серйозних причин для закриття всього лише пара формальностей. А інші установи з проблемами довгий час просто не були помічені і продовжували збирати гроші у населення, щоб потім просто лопнути під напором Нацбанку.
Ще ряд звинувачень стосувався повільності в прийнятті рішень щодо справді проблемним і навіть небезпечним установам зразок «Хрещатика» і «Михайлівського», неприємностей з якими підсумку сталося досить, щоб навіть спровокувати кілька пікетів з вимогою повернути гроші вкладникам.
Недостатність інформації, що публікується
Нацбанк береться публікувати інформацію про банках в Україні. Однак робить він це рук геть погано масив даних настільки незрозумілий і неструктурирован, що розібратися в ньому можуть далеко не всі фінансисти. Що вже казати про звичайних громадян, яким отримана інформація могла б допомогти при виборі банку.
же час даних досить мало. У зокрема, у приклад можна привести «ПриватБанк». На сайті НБУ не можна було знайти інформацію про те, що він потрапляє в категорію ризикових установ, аж до початку процесу націоналізації. Ніхто навіть не знав, що через якийсь час з ключовим банком держави може статися подібна проблема. Зате було зазначено, що проблемні кредити «Приватбанку» не перевищують 10% його портфеля.
варто навіть заїкатися про інформацію про стрес-тестах і рівні капіталу окремих установ. Знайти їх в відкритому доступі неможливо. Не факт, що вона є і в закритому.
Занадто багато піару
Національний банк України любить спілкуватися з ринком. І це викликає достатньо питань. Постійні прес-релізи, виступи і коментарі. Таке відчуття, ніби верхівці НБУ більше нічим зайнятися, і у нас в країні все ідеально.
Рідкісне захід обходиться без того чи іншого працівника Нацбанку. Втім, як вважає президент інвест-групи «Універ» Тарас Козак, це всього лише спроба популяризувати якісь рішення Нацбанку народі, або ж просунути певного співробітника і поліпшити його імідж.
же час любить давати пояснення Національний банк України не поспішає розповідати, що він робить на ринку в даний момент. Може статися велике втручання або нова реформа а НБУ відповість парою сухих канцелярських фраз, нічого толком не пояснивши. Зате через кілька годин може вилитися тирадою абсолютно на іншу тему. Наприклад, нічого не відомо про нової моделі валютного регулювання. Зате про курс гривні на міжбанку НБУ висловлювався трохи не кожен день.
Професіоналізм у судженнях
думку фінансистів, використовуваний Нацбанком принцип професійного судження, який зазвичай їм застосовується при фінансовому моніторингу та валютний контроль, може стати серйозною проблемою в майбутньому. Зараз такий підхід дозволяє регулятору вільно трактувати отримані дані і суб'єктивно їх оцінювати. А потім отримані висновки вихлюпувати на ринок, інформуючи населення більше не про поточний стан справ, а про своїх думках на тему подій.
Фінансисти побоюються, що така система може бути використана в надалі для досягнення певних політичних цілей. Особливо ризик такого результату підвищиться, коли кадри поступово зміняться, і для них буде абсолютною нормою користуватися подібним принципом.
Постійні суди банками і інші проблеми НБУ
Юридичний департамент Нацбанку працює не так добре, як повинен був би. Постійні судові позови сторону регулятора від неплатоспроможних банківських установ трохи псують життя регулятору. Позивачі вважають, що були визнані банкрутами незаконно, що і намагаються довести в суді. Втім, ні один вирок регулятора оскаржено так і не був, незважаючи на вісім судів.
же час Нацбанк намагається залучити до відповідальності збанкрутілі установи, яким в свого часу дав рефінансування, але не виконали завдання виведення свого банку з проблемної зони. У нього це так і не вийшло ніхто поки не був притягнутий.
Повільне реагування
Ряд експертів також дуже незадоволений тим, що Нацбанк України вкрай повільно реагує на те, що відбувається на міжбанківському ринку. Особливо коли справа стосується серйозного підвищення курсу валюти на ринку. Зазвичай Нацбанк просто не помічає з'являється тенденції до зростання курсу долара до гривні, а і зовсім спеціально допускає девальвацію національної валюти. І тільки коли ситуація стає занадто небезпечною, регулятор приступає безпосередньо до регулювання ситуації, виходячи на ринок активно продаючи долар.
Втім, цим він дозволяє собі кілька обзавестися гривнею, щоб скуповувати валюту на міжбанку згодом, коли її стане більше і коштувати вона буде дешевше. Однак не б таких різких підйомів долара, якщо б регулятор вчасно реагував на зміни ринку.
Слідом за безготівковим курсом долара росте і готівковий. Не кажучи вже про те, до яких висот добирається, в зокрема, чорний ринок Дніпра (Дніпропетровська). Бувало так, що обміняти валюту можна було котируванням, на 1-1,5 гривні перевищує офіційні курси валют країні.