Вибір банку для встановлення POS-терміналів: крок за кроком

Prosto терміново потрібно встановлювати термінали для оплати платіжними картками при касових апаратах всім компаніям, які продають товари або послуги, і досі таких POS-терміналів не мають. Адже цього вимагає держава – і граничний термін, до якого установку терміналів необхідно зробити, вже близький. Путівник по вибору обслуговуючого банку для еквайрингу (послуга обслуговування POS-терміналів банками) пропонує Bigenergy.com.ua.

Крок перший. Думаємо «про 2%»

Перш, ніж ви почнете вивчати матеріали порталу Bigenergy.com.ua еквайрингу і дзвонити в банки, дізнаючись детальні умови і тарифи цієї послуги, варто зробити найпростіші математичні операції.

Справа в тому, що середньостатистичним варіантом комісії за еквайринг в останні роки в Україні є «2,2% за карти чужих банків і 1% за карти еквайра» (це відсотки від кожної операції через термінал, які банку заплатить компанія, на чиїх касах встановлені термінали). Ніяких інших витрат на еквайринг у компаній найчастіше немає.

Зазвичай ця розбивка комісій у великому місті дає середню комісію приблизно 2% від усіх операцій через термінали. Але це тільки якщо ваш еквайр буде дуже активним банком-емітентом – тобто банком, чиїх карт на руках у людей уже десятки тисяч штук. Погодьтеся, активність емітента з теорії ймовірності означає часту зустрічальність у ваших покупців цих «рідних» для терміналу (і «дешевих» для вас) карт.

Природно, тут же у вас виникає питання про рейтингу емітентів карт, що перебувають в обороті. Такий актуальний рейтинг слід дивитися на сайті НБУ (таблиця 4). Наприклад, на 1 квітня 2011 року банки з більш ніж 1% карт в обігу від загальної кількості карт, випущених в Україні, становили наступний список з 14 установ:

ТОП-14 ЕМІТЕНТІВ КАРТ НА 1 КВІТНЯ 2011 РОКУ
Банк-емітент	Число дійсних платіжних карток емітента в обігу, штук	Частка карт емітента в загальному числі карт українських емітентів, %
ПриватБанк	26 860 755	55,87%
Райффайзен Банк Аваль	3 502 119	7,29%
Ощадбанк	1 987 349	4,13%
Промінвестбанк	1 504 147	3,13%
УкрСиббанк	1 169 736	2,43%
Укрсоцбанк	1 067 716	2,22%
Брокбізнесбанк	686 090	1,43%
Укрексімбанк	831 886	1,73%
Укргазбанк	732 354	1,52%
Експрес-Банк	582 484	1,21%
Імексбанк	833 274	1,73%
Надра Банк	751 847	1,56%
Перший Український Міжнародний Банк	637 264	1,33%
Фінанси та Кредит	538 187	1,12%

А от якщо ви чомусь націлилися на емітента, чий «питома вага» карт менше, ніж 0,1% від загальної кількості карток в обігу – тобто на травень 2011 року кількість карт в обігу у такого банку становить менше 48 тисяч – то ваша середня виплата банку за операції по терміналу буде практично дорівнює комісії за обслуговування «чужих карток» (тобто, в середньому, близько 2,2% від операцій через термінал).

Втім, з цього правила бувають локальні виключення – якщо малий банк поряд з вашою торговою точкою обслуговує зарплатний картковий проект у підприємстві на сотні співробітників (або взагалі забезпечує такий проект на градотворчому підприємстві в малому місті, де ви торгуєте), і у вас досить масовий товар, то вам, можливо, буде сенс «підтягувати еквайринг» до картками саме цього банку.

Але все ж припустимо, що ми у великому місті, банк емітента маємо намір вибрати з часткою карт на ринку набагато більше 0,1%, і середні виплати банку нам бачаться саме на рівні 2% оборотів через термінал. Залишилося порахувати, який рівень обертів через термінал в найближчі рік-два у вас можливий.

Цей фактор залежить від розташування торгової точки і властивостей вашого товару/послуги. На вулицях, де багато іноземців та за умови масового товару, оплата картками вже в 2011-2012 роках може становити 20% загального обороту через каси. А у віддалених від центру цивілізації» місцях і з товарами неежедневного попиту оплата картками може в найближчий рік-два не досягти 1% від оплати готівкою. А якщо у вас точки з дуже різним потенціалом оплати картами, порахуйте для таких точок обіг через термінали окремо і потім підсумуйте результати.

І ось, нарешті, потенційний середньомісячний оборот через всі ваші майбутні термінали пораховано (з урахуванням прогнозу зростання взагалі всіх ваших оборотів за цей же період). Тепер відрахуйте від нього 2% комісії банку – і обмыслите, наскільки вам зручні ці витрати. І за рахунок чого ви збираєтеся їх забезпечувати.

Наприклад, у разі карткового обігу в 10% від загального обороту і товарів щоденного попиту, вам достатньо підвищити ціни всіх ходових товарів лише на 0,2% (тобто на 10% від 2%) або трохи більше, щоб отримати суму, якої не вистачає на виплати банку за еквайринг. При дуже дешевих товарах таке підвищення може бути навіть непомітно для більшості покупців.

Крок другий. Дзвонимо, дізнаємося

Вивчивши останні актуальні статті про еквайринг на Bigenergy.com.ua, можна сміливо телефонувати у вибрані банки для пізнавання та уточнення умов встановлення та обслуговування POS-терміналу.

Зрозуміло, при всякому «розвідувальному» дзвінку бізнес-клієнта «не свій» банк, представник компанії повинен бути готовий до відповідей на питання про рід діяльності (в даному випадку: видах продаваних вами товарів і послуг) і загальних оборотах компанії (в даному випадку важливий лише обіг, що проходить через касові апарати).

Крім того, варто в першому ж реченні назвати:

• кількість ваших торгових точок;
• чисельність касових апаратів у них (або кількість планованих терміналів, якщо збираєтеся їх ставити не на всі ваші каси).

 Нарешті, не виключено, що представник банку відразу ж поцікавиться локалізацією ваших торгових точок – з тих же причин, які ми розглядали вище: щоб прикинути можливий відсотковий рівень оборотів по картках від загального обороту компанії. А крім того, в деяких місцях (наприклад, посередині ринку) банку буде важливе питання наявності комунікацій – телефонних, оптоволоконних кабелів у вашої торгової точки або поблизу неї.

Вам же належить випитати «у банку», який має даний банківський продукт (еквайра), наступні базові грошові параметри:

1. Комісія за оплату картками інших банків (якщо комісія являє собою діапазон і залежить від обороту, то запитайте, які градаційні варіанти є);
2. Комісія за оплату картками еквайра (теж в разі діапазону варто з'ясувати всі можливі градації);
3. Комісія за оплату картками банків-партнерів еквайра щодо банкоматних мереж (зазвичай вона дорівнює комісії «для чужих» карток – але є винятки, наприклад, ПУМБ і банк «Кредит-Дніпро» мають для партнерів окрему «третю» комісію);
4. Плата за обслуговування терміналів (якщо є, то зазвичай щомісячна);
5. Плата за установку терміналів, підведення комунікацій і початкові консультації для персоналу (зустрічається вкрай рідко);
6. Додатковий питання менеджеру банку: знижуються названі тарифи еквайрингу у разі переведення рахунків вашої компанії в цей банк (тобто при переході до еквайру і на обслуговування РКО).

Зазначимо, що комунікації POS-терміналів зазвичай надаються банком. Але зрідка комунікації до терміналів забезпечує сама компанія, що торгує (наприклад, із-за відмови банку у підведенні комунікацій до даного пункту). В останньому випадку компанія ж і буде здійснювати сплату різних абонентських внесків оператору цих комунікацій, що варто прописати в ваших бізнес-плани заздалегідь. Банк-еквайр ж ніколи окрему абонплату за комунікації терміналів не бере, включаючи ці витрати до складу комісій за еквайринг.

Крок третій. Додаткові нюанси

Крім описаних шести базових параметрів – за відповідями на які зазвичай вибирається еквайр – є ще шість додаткових нюансів, які можна досліджувати вже гранично звузивши своє «поле пошуку» окремим «контрольним» дзвінком:

1. Через який канал зв'язку технічно може відбуватися зв'язок терміналу з банком? Що потрібно для створення цього каналу, якщо у ваших торгових точках його немає?
2. Є у наданих банком терміналів обмеження за видами (торговельних марок, моделей) касових апаратів, до яких вони можуть підключатися?
3. Які санкції в разі псування терміналу або його комунікацій при форс-мажорних ситуаціях (руйнування будівлі, пожежа, затоплення, крадіжка, і так далі)? Які санкції в разі псування терміналу або його комунікацій зважаючи дій або бездіяльності ваших співробітників або в момент здійснення несподіваною ліквідації торгової точки владою?
4. Як банк забезпечує ремонт терміналів і комунікацій при поломках за внутрішнім технічних причин?
5. Яка процедура відмови від еквайрингового обслуговування в цьому банку, чи немає в ній «грошової складової»? Банк у цьому випадку розпоряджається елементами підключених їм у вашій торговій точці комунікацій?
6. Як слід діяти у відношенні терміналів банку при передачі вами кому-небудь ваших торгових точок разом з касовим обладнанням у власність?

Якщо у відповідях обраного вами банку перші шість питань дають умовну середню комісію не 2%, як ми вважали вище, а, скажімо 1,6% при щомісячної абонплати 50 гривень в місяць (що, насправді, для малого бізнесу за межами центру мегаполісу спочатку не буде сильно відрізнятися від 2%) – перерахуйте орієнтовну щомісячну виплату банку через термінали виходячи з цих уточнених даних.

І нарешті, якщо питання №6 – знижки за еквайринг для своїх бізнес-клієнтів – має позитивну відповідь, і вигода для вас намічається серйозна, тут же запитайте у менеджера, у кого в цьому банку дізнатися тарифи та умови розрахунково-касового обслуговування. Підказка, ці тарифи по багатьом банкам простіше знайти в спеціальних Рейтингах ВКО на Bigenergy.com.ua. А детальний алгоритм розпитувань менеджерів банку про всіх параметрах розрахунково-касового обслуговування можна прочитати в статті-путівнику по вибору пакетів РКО на Bigenergy.com.ua.

Умови еквайрингу від 25 банків-лідерів ринку послуг для підприємців. При обдзвону банків запит проводився від імені компанії з трьома магазинами взуття в Києві, вісьмома касами та обігом 8 мільйонів гривень в рік. За дослідженнями компанії «Простобанк Консалтинг» на 26 травня 2011 року.

ЕКВАЙРИНГ У 25 БАНКІВ-ЛІДЕРІВ
Банк	Комісія за оплату картками банку, % суми операції	Комісія за оплату картками інших банків, % суми операції	Плата за обслуговування	Контакти
1. ПриватБанк	1,6% за всіма видами карт		50 грн. за обслуговування 1 терміналу в місяць. Може змінюватись в залежності від типу терміналу	494-38-77
2. Укрексімбанк	від 1% - для обертів через термінал від 100 тис. грн. в місяць	від 1,9% - для обертів через термінал від 100 тис. грн. в місяць	14,40 грн. в рік за 1 термінал разом з ПДВ	247-80-26
3. Ощадбанк	ні послуги			206-44-84
4. Райффайзен Банк Аваль	1,5%	2,2%	відсутній	590-21-74
5. УкрСиббанк	1%	2,3%	79 грн. або 139 грн. в місяць в залежності від обладнання	590-06-60
6. Промінвестбанк	від 1,2% до 1% в залежності від оборотів та відкриття рахунку в банку	від 2% і нижче в залежності від оборотів та відкриття рахунку в банку	відсутній	207-54-17
7. Альфа-Банк	ні послуги			0-800-50-20-50
8. ОТП Банк	ні послуги			490-05-00
9. ВТБ Банк	ні послуги			0 800 50-77-60
10. Фінанси і Кредит	1%	2%	відсутній	285-83-01
11. Укрсоцбанк	1%	2%	відсутній	289-23-20
12. ПУМБ	0,5% - ПУМБ, 1% - за картками банків-партнерів	1,9%	якщо дохід ПУМБ комісіям - 200 грн. в місяць - немає комісії, якщо менше - раз у квартал клієнт компенсує різницю	390-99-70
13. Брокбізнесбанк	1%	2%	відсутній	594-53-76
14. Кредитпромбанк	1,5%	2,2%	відсутній	499-11-54
15. Форум	від 1% в залежності від оборотів і видів діяльності	від 2% в залежності від оборотів і видів діяльності	відсутній	200-01-53
16. Південний	1,5%	2,3%	відсутній	495-17-54
17. Сведбанк	1,4%	1,9%	відсутній	590-00-00
18. Укргазбанк	від 1,5% і нижче в залежності від оборотів	від 2,5% і нижче в залежності від оборотів	відсутній	594-11-21
19. Сбербанк	0,65%	2%	відсутній
20. VAB Банк	1%, залежить від оборотів	2,2%, залежить від оборотів	відсутній	0-800-30-08-30
21. Хрещатик	2,6% за всіма видами карт		відсутній	536-97-43
22. Unicredit Bank	ні послуги			0 800 508 005
23. Дельта-Банк	ні послуги			0 800 500 600
24. Ерсте банк	ні послуги			0 800 501 000
25. Кредит-Дніпро	1% - Кредит-Дніпро, 1,5% - за картками банків-партнерів	2,2%	відсутній	593-85-60

.