Вітаємо вас, друзі! З вами постійний автор бізнес-журналу Едуард Стембольский. Тема нашої сьогоднішньої статті – ціна продукту або послуги.
Матеріал дозволить починаючим підприємцям розібратися в питаннях ціноутворення і зрозуміти, яким чином можна збільшити дохід від діючого підприємства за допомогою зміни цінової політики свого бізнесу.
1. Що таке ціна основні поняття і визначення
Для початку дамо економічне визначення нашому поняттю.
Ціна – це сума грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару.
Це найбільш просте визначення, яке, однак, не відображає питання ціноутворення.
В більш широкому сенсі-це форма визначення цінності благ, що виникає в процесі їх обміну.
В умовах ринку часто вживається наступна формулювання: ціна – це грошове вираження вартості.
Це базова економічна категорія, на якій тримаються обмінні відносини між виробниками і споживачами. У повсякденному житті поняття ціни і вартості, як правило, рівнозначні, але з точки зору економіки, ці два поняття мають різний зміст.
Нижче я поясню різницю між вартістю і ціною, хоча в контексті статті іноді буду вживати обидва терміни як рівнозначні.
Форма вираження цінності буває не тільки грошової, а й натуральної. В розумінні цієї економічної категорії вирішальне значення має момент обміну. Інтенсивність обміну безпосередньо впливає на ціноутворення.
В бізнесі ціна виступає найважливішим інструментом маркетингу. З її допомогою виробники мають можливість порівнювати популярність і якість різних груп продуктів. Грамотний підхід до ціноутворення дозволяє регулювати стабільне зростання доходів компанії.
2. Світова історія виникнення і розвитку цін
Перші визначення поняттю «ціна» дав ще Аристотель у IV столітті до н. е. Він назвав її категорією обміну, яка сприяє зверненню надлишків виробництва.
Пізніше Фома Аквінський визначив це поняття як спосіб відшкодування виробничих витрат.
Думку істориків
Історики вважають, що ціна з'явилася після розкладання первіснообщинного ладу, коли поділ праці призвело до обміну і виникнення універсального грошового еквівалента, який допомагав висловити відносну вартість різних категорій товарів.
Спочатку вартість встановлювалася стихійно і довільно в процесі обміну продуктів спільної праці людей. Ціна лише частково визначала витрати на виробництво товарів приватними землевласниками, ремісниками, рабами, кріпаками.
Самі рабовласники і феодали отримували продукти виробництва у натуральному вигляді як не мають визначеної вартості.
При капіталістичному ладі дане поняття набуває загальний характер. Товарами, що мають свою ціну, стають практично всі продукти праці.
Власну вартість набуває і робоча сила людини. Оцінка витрат праці отримує вираження в заробітній платі. Сюди ж стала належить земля та інша нерухомість, об'єкти мистецтва.
Ціна стає виразом виробничих відносин. Виникає поняття додаткової вартості – неоплаченого праці робітників. Грошове вираження додаткової вартості визначає прибуток власника виробництва.
На стадії формування капіталістичного ладу ціна визначалася виключно витратами на виробництво, потім на неї стали впливати і інші фактори:
- суб'єктивна цінність товару;
- споживчий попит;
- умови конкуренції;
- державний вплив.
Державне регулювання цін – фактор, що дозволяє частково стримувати необмежений зростання доходів власників підприємств.
У загальному сенсі ціноутворення має наступний підхід, який передбачає кілька етапів:
- постановка завдань;
- визначення попиту;
- оцінка витрат;
- аналіз вартісної політики і товарів конкурентів;
- вибір методів ціноутворення;
- встановлення остаточної ціни.
Сьогодні ціна далеко не завжди визначається витратами на виробництво: формуванням вигідною ринкової вартості займаються спеціальні відділи підприємств і організацій.
3. Теорія цін – сутність, структура, функції
Сучасна теорія цін (price theory) визначає на макроекономічному рівні, діючи на споживчий попит і фактори виробництва товарів. Іншими словами, дана дисципліна показує, як ціна продукту впливає на його реалізацію.
Функції ціни в ринковій економіці наступні:
- облікова;
- перерозподільна;
- стимулююча;
- функція балансу попиту та пропозиції.
Будь-які види цін підпорядковуються одній з функцій. У сучасній економіці вартість далеко не завжди визначається якістю продукту або послуги: споживачеві самому доводиться вирішувати питання, чи варто цей товар тих грошей, які за нього просить виробник або розповсюджувач.
Облікова функція дозволяє зіставляти непорівнянні за споживчими характеристиками блага. Наприклад, дозволяє співвіднести вартість години роботи охоронця м'ясопереробного підприємства і ціну на кілограм м'яса.
Лише у вираженні відносної цінності можна визначити макроекономічні показники конкретної фірми.
Перерозподільна функція дозволяє розподіляти створений продукт між економічними сферами, господарськими суб'єктами, дистриб'юторами, географічними регіонами та різними групами населення.
Наочний приклад
Держава штучно підтримує рівень цін на легкові автомобілі, алкоголь та тютюн на рівні, у кілька разів перевищує рівень виробничих витрат.
Прибутку від продажу зазначених товарів використовуються для утримування відносно низькій вартості на продукти першої необхідності (хліб, молоко) або, скажімо, ліки для малозабезпечених верств суспільства.
Офіційна ціна, встановлена державою, частково допомагає регулювати перерозподіл доходів населення.
Стимулююча функція полягає в заохоченні і стримуванні цін на різні сфери виробництва.
Наприклад, для розвитку перспективних і корисних напрямків економіки держава може зняти всі обмеження, що стримують зростання доходу виробника.
Одночасно можуть бути введені жорсткі обмеження тарифів на витратні товари.
Баланс попиту і пропозиції передбачає регулювання певного рівня цін. В умовах класичних ринкових відносин ціна грає роль стихійного регулятора виробництва.
У результаті капітал з однієї галузі переходить в іншу, надмірне виробництво товарів припиняється, вивільняються ресурси для виготовлення дефіцитних продуктів.
Держава і соціальні інститути намагаються вести політику максимальної економії суспільної праці: функція балансування реалізується не лише через стримування росту вартості, але і за допомогою інших важелів впливу – державного фінансування, політики кредитування, підвищення і зниження податків.
4. Види цін – ТОП-7 найпопулярніших видів
Сучасна класифікація поняття підпорядковується безлічі економічних і соціальних критеріїв. Так як ціна стосується і виробництва, і придбання товарів, її показники повинні враховувати інтереси виробників і покупців.
На ціни додатково впливають обставини і умови угоди між продавцем і клієнтом.
В економічній науці використовується безліч різновидів цін, пов'язаних з особливостями купуються і продаються продуктів та умовами їх реалізації. Всі види певним чином пов'язані між собою: зміни в рівні одного типу цін не бувають ізольованими.
Розглянемо найбільш впливові і показові види.
Вид 1. За характером обороту
За характером обороту ціни поділяються на:
- оптові;
- роздрібні.
Оптова – та, за якою компанії реалізують свою продукцію іншим підприємствам, фірмам по збуту і реалізації товарів.
Оптові партії – це великі партії продукції. Міжнародна торгівля передбачає в основному оптові угоди, які мають свої умови виконання. Закупівельні ціни сільськогосподарської продукції, які встановлюють фермери, які також належать до оптових. У їх склад зазвичай не входять акцизи і ПДВ.
Роздрібна – та, з якою має справу рядовий споживач. Коли ми приходимо в магазин, ми отримуємо товар саме за роздрібною ціною. Існує декілька підвидів роздрібних цін, наприклад, в магазинах, на підприємствах громадського харчування, на послуги в сфері обслуговування.
Вигляд 2. В залежності від державного регулювання
У цій групі ціни поділяються на:
- регульовані;
- вільні.
Суть зрозуміла з назви: в першому випадку держава контролює ціни, у другому – вони встановлюються виробником самостійно, відповідно до умов попиту і пропозиції. Органи управління, що регулюють тарифи: уряд, президент, структури федерального і місцевого самоврядування.
Регуляція не завжди жорстка – регульовані ціни поділяються на рекомендовані, порогові, граничні.
3 Вид. За способом встановлення і фіксації
Тверді, рухливі і ковзні ціни фіксуються в контрактах на збут продукції виробником. Вони не змінюються в період усього терміну постачання продукції: у документі так і вказується: «ціна не підлягає зміні».
Рухома ціна також передбачається контрактом. Як правило, вказується відсоток, на який кінцева вартість може бути підвищена або знижена. Рухливі ціни звичайно вказуються на сировинні і продовольчі товари, що поставляються за довгостроковими договорами.
Вид 4. За способом одержання інформації про рівень ціни
У залежності від способу отримання інформації про рівні цін останні діляться на публікуються і розрахункові. Публікуються повідомляються в каталогах, довідниках, прейскурантах.
Розрахункові – це середні ціни на продукти, що визначаються після закінчення операційного дня. Вони потрібні для підрахунку маржі – відсотки доходу компанії, що займається реалізацією або розповсюдженням товарів.
Вигляд 5. У залежності від виду ринку
У відповідності з видами ринку ціни поділяються на:
- ціни товарних аукціонів;
- котирування на біржі;
- ціни, які визначаються торгами.
На аукціонах реалізуються певні групи товарів: такі заходи проводяться кілька разів на рік і дозволяють призначити максимально можливу ціну на лот (товар). Вона встановлюється у прямому відповідності між попитом і пропозицією. Аукціонні вартість зазвичай відрізняються від ринкових.
На товарних біржах реалізують сільськогосподарські товари, сировина, кольорові метали, нафтопродукти, зерно. Біржові показники виступають своєрідним орієнтиром для призначення подальших оптових і роздрібних цін.
6 Вигляд. З урахуванням фактора часу
Фактор часу дозволяє диференціювати ціни на:
- сезонні – в залежності від пори року;
- ступінчасті – послідовно знижуються через заздалегідь визначені терміни;
- постійні – з необмеженим терміном дії.
7 Вид. За умовами постачання і продажу
Класифікація цін відповідно з умовами постачання і продажу продукції широко застосовується на внутрішніх, зовнішніх ринках, у практиці міжнародної торгівлі. На формування даного виду впливають транспортні витрати та умови доставки.
У цій групі існують наступні різновиди:
- ціна-нетто, призначувана на місці продажу: фактично, це є сума, сплачена покупцем;
- ціна-брутто: визначається з урахуванням різних умов купівлі-продажу;
- транспортні витрати (ціна-франко) – вартість перевезення вантажу постачальником замовнику.
Франкирование часто передбачає єдину вартість перевезень для всіх покупців продукції підприємства, що робить оптові поставки особливо вигідними для максимально віддалених від виробництва споживачів.
5. Ціна і вартість – в чому різниця
Вище я згадав, що ціна є грошовий еквівалент вартості. На формування ціни впливають витрати на виробництво і реалізацію товару плюс надбавка, необхідна для забезпечення стабільної роботи підприємства.
Реальна вартість (собівартість) зазвичай нижче ціни: саме за рахунок різниці виробництво стає рентабельним і здобуває прибуток. Нерідко в залежності від зміни умов праці кардинально змінюється і кінцева вартість товару.
Приклад
Розвиток в останні десятиліття, нових технологій виробництва товарів електронної промисловості призвело до радикального зниження собівартості даних виробів і, як наслідок, різкого падіння цін на них.
На вартість впливають матеріальні виробничі витрати і витрати на заробітну плату працівників підприємства. Таким чином ціноутворення здійснюється з урахуванням всіх витратних факторів. Сюди ж додається рівень передбачуваного доходу. Такий варіант називається методом повних витрат.
Більш наочно процес ціноутворення можна представити за допомогою таблиці (суми вказані в умовних одиницях).
| № | Стаття витрат | Сума |
| 1 | Сировина (витратні матеріали) | 10 000 |
| 2 | Робітники витрати | 1 200 |
| 3 | Непрямі витрати | 4 000 |
| 4 | Загальна сума витрат | 15 200 |
| 5 | Очікуваний профіт | 3 000 |
| 6 | Очікуваний дохід від продажів | 18 200 |
| 7 | Виробництво в місяць (в одиницях) | 1 200 |
| 8 | Ціна одиниці товару | 15, 2 |
Великі сучасні підприємства застосовують на практиці дещо інший спосіб ціноутворення – метод прямих витрат. Даний варіант передбачає поділ усіх витрат підприємства на постійні і змінні. Прямі витрати плюс маржинальний прибуток (націнка) – це і є ціна продукту.
На завершення нашої теми пропоную вам подивитися короткий цікаве відео по темі від відомої школи навчання підприємництву «Бізнес Молодість».
Технологія «Цінова вилка».
6. Висновок
Підведемо підсумки! Тепер ви знаєте про ціни і ціноутворення дещо більше. Сподіваємося, що отримані знання будуть вам корисні.
У процесі продажу товарів і послуг ціна є одним з головних складових концепції маркетингу 4P.
Теорія 4Р
- Price (ціна)
- Place (місце)
- Product (продукт)
- Promotion (просування)
У статті я також розповів, чим відрізняється ціна від вартості і навів кілька наочних прикладів.
Гнучко оперуючи підсумкової вартістю, підприємці можуть істотно підвищити прибутковість свого бізнесу і сформувати стійкий попит на товари і послуги.
Якщо вам сподобалася стаття, залишайте свої коментарі і відгуки. Для нашої команди .ru це дуже важливо.
Всього вам найкращого!