Як вибрати страхову компанію: перевірка ліцензії, умови договору і ваші права

Надійність страхової компанії перевіряють за трьома джерелами: ліцензією в системі Національного банку, звітністю страховика на його сайті і умовами договору, які ви читаєте до підпису. Рейтинги в інтернеті часто складають самі продавці полісів, тому вони не замінюють цих перевірок. Нижче — що саме дивитися і які права дає вам Закон «Про страхування».

Коротко:

• регулятор ринку страхування — Національний банк України (стаття 1 Закону № 1909-IX); він веде Реєстр страховиків і видає ліцензії;
• страховик може укладати договір лише за тим класом страхування, на який має ліцензію (стаття 97);
• ліцензію і її обсяг перевіряють за даними НБУ — наприклад, у Комплексній інформаційній системі НБУ; спосіб перевірити ліцензію страховик зобов’язаний назвати вам до договору (стаття 87);
• страховик зобов’язаний публікувати на сайті фінансову звітність і звіт про платоспроможність (стаття 50) і до договору повідомити вам, як перевірити його ліцензію (стаття 87);
• від добровільного договору можна відмовитися протягом 30 днів без пояснень і отримати премію назад, якщо страхового випадку не було (стаття 107);
• договір страхування — лише письмовий (на папері чи електронний); усна «страховка» нікчемна (стаття 97).

Крок 1. Перевірте ліцензію за потрібним класом

Закон ділить страхування на класи. Ліцензія видається не «на страхування взагалі», а на конкретні класи (стаття 4 Закону № 1909-IX). Найчастіші для людей:

Як перевірити:

1. Дізнайтеся повну назву і код ЄДРПОУ страховика — вони мають бути на сайті, в договорі і в інформації, яку вам надають до підпису (стаття 87).
2. Знайдіть компанію в даних НБУ — у Комплексній інформаційній системі kis.bank.gov.ua — або скористайтеся способом перевірки ліцензії, який страховик зобов’язаний вказати в інформації до договору (стаття 87).
3. Перевірте ліцензію: чи є в ній клас, за яким ви страхуєтеся, і чи вона чинна.
4. Якщо компанії немає в системі або потрібного класу немає в ліцензії — договір не укладайте.

Продавець поліса може бути страховим посередником — агентом або брокером. Посередники теж підлягають реєстрації в НБУ (статті 79–82), а до договору зобов’язані повідомити про себе (стаття 88).

Крок 2. Подивіться на фінансовий стан

Страховик зобов’язаний мати власний сайт і розкривати на ньому (стаття 50):

• річну фінансову звітність з аудиторським звітом;
• проміжну фінансову звітність;
• звіт про платоспроможність та фінансовий стан.

На що звернути увагу без бухгалтерської освіти:

• чи взагалі опубліковано свіжу звітність: якщо компанія роками не оновлює ці документи — тривожний знак;
• скільки премій компанія збирає саме за вашим класом: досвід у потрібному виді страхування важливіший за загальний розмір;
• чи не застосовував НБУ до компанії заходів впливу за порушення законодавства (стаття 114) — пошукайте назву компанії на сайті НБУ і в новинах.

Крок 3. Отримайте інформацію до підпису

До укладення договору страховик зобов’язаний повідомити вам (стаття 87):

1. найменування, адресу і код ЄДРПОУ;
2. відомості про ліцензію і спосіб перевірити її актуальність;
3. які винагороди отримає продавець і які інші платежі, крім страхової премії, ви сплатите;
4. як захищені ваші права: куди і як подати скаргу, чи є позасудовий розгляд.

Для стандартних продуктів страховик складає короткий інформаційний документ про продукт і розміщує його на своєму сайті; надається він безоплатно (стаття 86). Порівнюйте пропозиції різних компаній саме за такими документами.

Крок 4. Прочитайте договір — особливо виключення

Найчастіше спори виникають не через «ненадійну компанію», а через умови, які людина не прочитала. Перевірте:

• страхові ризики — від чого саме ви застраховані;
• виключення — випадки, за яких страховик не платить; закон дозволяє відмовити, якщо подія є винятком, передбаченим договором (стаття 104);
• франшизу — частину збитку, яку ви несете самі (стаття 94):
  • безумовну страховик віднімає з кожної виплати;
  • умовну — не відшкодовує збитки менші за неї, але більші відшкодовує повністю;
• страхову суму і ліміти — максимум виплати за подією чи групою подій;
• строки повідомлення про страховий випадок і перелік документів: невчасне повідомлення без поважних причин — підстава для відмови, якщо через це страховик не зміг встановити обставини події чи розмір збитку (статті 91, 104);
• строк виплати і неустойку за її затримку — їх визначає договір (стаття 102).

Якщо умову можна зрозуміти двояко — закон вимагає від страховика тексту без подвійного тлумачення (стаття 97). Неясне місце попросіть пояснити письмово ще до підпису.

Онлайн-поліс: що перевірити

Договір страхування можна укласти у формі електронного документа — це така сама письмова форма, як і паперова (стаття 97). Купуючи поліс онлайн:

• переконайтеся, що сайт чи застосунок належить страховику або зареєстрованому посереднику, і звірте назву компанії в договорі з даними НБУ;
• збережіть договір (поліс) і умови страхування у файлі;
• платіть лише на реквізити страховика або посередника, зазначені в договорі;
• чинність поліса обов’язкової автоцивілки можна перевірити за номером поліса, держномером або VIN-кодом на сервісі Моторного (транспортного) страхового бюро України policy.mtsbu.ua.

Якщо передумали

Протягом 30 календарних днів від дня укладення договору ви можете відмовитися від нього без пояснень — письмово чи електронно повідомивши страховика; премію повертають повністю, якщо за цей час не було події, схожої на страховий випадок (стаття 107). Це правило не діє для договорів, коротших за 30 днів, і для обов’язкової автоцивілки.

Куди скаржитися

1. Страховику. Адресу для скарг страховик зобов’язаний повідомити ще до договору (стаття 87). Відмову у виплаті він має надати письмово з обґрунтуванням (стаття 104).
2. Національному банку — як регулятору ринку страхування (стаття 114 Закону № 1909-IX); регулятор розглядає заяви і звернення споживачів фінансових послуг (стаття 25 Закону «Про фінансові послуги та фінансові компанії»). Як подати звернення, перевірте на сайті НБУ.
3. До суду — рішення про відмову у виплаті можна оскаржити (частина 4 статті 104).

Часті запитання

Чи гарантує держава виплату, якщо страхова збанкрутує? Фонд гарантування вкладів відшкодовує лише вклади в банках — його учасники тільки банки. Договори добровільного страхування він не покриває. Тому перевірка ліцензії і фінансового стану страховика — ваш головний захист. Про гарантії банківських вкладів — у статті Гарантування вкладів.

Чим страхова компанія відрізняється від страхового брокера? Страховик бере на себе ризик і платить за договором. Брокер лише підбирає й продає поліси різних компаній; виплати здійснює страховик.

Чи можна вірити рейтингам страхових компаній? Рейтинги не регулюються законом. Об’єктивні дані — ліцензія за даними НБУ, звітність на сайті страховика, умови договору.

Окремі види страхування: КАСКО, добровільне медичне страхування.

Норми: Закон «Про страхування» № 1909-IX, Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Закон «Про фінансові послуги та фінансові компанії».