Банкрутство фізичної особи: коли можна подати, як проходить процедура і які наслідки

Банкрутство фізичної особи — це судова процедура для людини, яка не може розрахуватися з боргами: суд або затверджує план реструктуризації боргів, або визнає людину банкрутом, продає її майно для розрахунку з кредиторами і звільняє від решти боргів. Порядок встановлює Книга п’ята Кодексу України з процедур банкрутства (статті 113–137). Подати заяву може лише сам боржник, і процедура має свою ціну та наслідки — нижче по порядку.

Коротко:

• справу відкривають тільки за заявою самого боржника — кредитор ініціювати банкрутство фізичної особи не може (частина перша статті 115);
• заява подається до господарського суду за місцем проживання боржника (стаття 8);
• з відкриттям справи діє мораторій: зупиняються виконавчі провадження і нарахування штрафів, пені та відсотків (статті 120, 121);
• спочатку — спроба реструктуризації боргів строком до п’яти років (якщо погашаються кредити на житло — до 10 років); якщо план не схвалено — визнання банкрутом і продаж майна (статті 124, 130);
• єдине житло сім’ї в межах площі, визначеної кодексом, не продається, якщо воно не в заставі (частина шоста статті 131);
• аліменти, шкода здоров’ю, борги, пов’язані з особою, не списуються (стаття 134);
• п’ять років після визнання банкрутом не можна повторно подати заяву, а перед кредитом чи позикою треба письмово повідомляти про банкрутство (стаття 135).

Коли можна звернутися до суду

Боржник має право подати заяву, якщо є хоча б одна з підстав частини другої статті 115:

• він припинив погашати кредити чи інші планові платежі у розмірі понад 50 % місячних платежів за кожним із зобов’язань упродовж двох місяців;
• у нього немає майна, на яке можна звернути стягнення, і розшук майна виконавцем не дав результату;
• є ознаки загрози неплатоспроможності.

Інших підстав кодекс не передбачає: пункт перший цієї частини виключено Законом № 2971-IX від 20.03.2023. Неустойка, штрафи й пеня до складу грошових вимог для оцінки підстав не входять (частина третя статті 115).

Суд відмовить у відкритті справи, якщо боржника притягували до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з неплатоспроможністю, або його визнавали банкрутом протягом попередніх п’яти років (частина четверта статті 119).

Що потрібно для заяви

Заява подається до господарського суду за місцем проживання (стаття 8) і має містити ім’я, адресу, РНОКПП, обставини, що стали підставою для звернення, і перелік додатків (стаття 116). Додаються, зокрема:

1. список кредиторів і боржників із сумами вимог;
2. опис майна і копії документів про право власності; перелік заставленого майна;
3. документи про угоди з нерухомістю, цінними паперами, частками, авто та про великі угоди за останній рік;
4. відомості про всі рахунки й електронні гаманці в Україні та за кордоном із залишками;
5. копія трудової книжки (за наявності) і дані про роботодавця;
6. декларація про майновий стан боржника і членів його сім’ї — за три попередні роки і за поточний рік;
7. довідка про наявність чи відсутність судимості за економічні злочини;
8. доказ авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючого реструктуризацією за три місяці;
9. проєкт плану реструктуризації боргів (частина четверта статті 116).

Скільки коштує процедура

• Судовий збір за заяву — за ставками Закону «Про судовий збір».
• Винагорода арбітражного керуючого — щомісяця, у розмірах, кратних прожитковому мінімуму для працездатних осіб: п’ять прожиткових мінімумів — керуючому реструктуризацією, три — керуючому реалізацією майна (частина друга статті 30). Аванс за три місяці вносять разом із заявою.
• Інші витрати — оцінка майна, оголошення, послуги залучених спеціалістів (статті 114, 133).

Як проходить процедура

1. Прийняття заяви. Суд протягом п’яти днів вирішує, чи прийняти заяву, призначає підготовче засідання не пізніше ніж через 15 робочих днів і автоматично відбирає арбітражних керуючих (стаття 117).
2. Відкриття провадження. У підготовчому засіданні суд відкриває справу, вводить процедуру реструктуризації та мораторій і призначає керуючого реструктуризацією (стаття 119). Про відкриття справи публікують оголошення, щоб виявити всіх кредиторів.
3. Мораторій. Зупиняються стягнення за виконавчими документами (крім аліментів і відшкодування шкоди здоров’ю), не нараховуються штрафи, пеня, відсотки та інфляційні, зупиняється позовна давність (статті 120, 121). Забезпечений кредитор (наприклад, банк з іпотекою) може звернути стягнення на предмет застави через 120 днів після відкриття справи, якщо суд не продовжить мораторій (частина п’ята статті 121).
4. Реєстр вимог і збори кредиторів. Керуючий розглядає вимоги кредиторів, описує майно боржника і скликає збори кредиторів (статті 122, 123).
5. План реструктуризації. Його готують не пізніше ніж за три місяці після підготовчого засідання. У плані — доходи, щомісячна сума на погашення боргів, які борги буде прощено, і сума, що лишається боржнику на життя, — не менше одного прожиткового мінімуму на нього і на кожного утриманця. Строк виконання плану — не більше п’яти років, а якщо погашаються кредити, отримані на придбання житла, — не більше 10 років (частина шоста статті 124). Податковий борг, що виник протягом трьох років до відкриття справи, визнається безнадійним і списується (частина друга статті 125).
6. Якщо план схвалено — суд його затверджує, і він обов’язковий для всіх. На час виконання боржник не може без плану продавати чи заставляти майно дорожче за 10 мінімальних зарплат, брати позики тощо (стаття 127). Після виконання плану суд закриває справу.
7. Якщо план не схвалено протягом 120 днів від відкриття справи — суд визнає боржника банкрутом і вводить процедуру погашення боргів (стаття 130): майно продають, кошти розподіляють між кредиторами за черговістю (стаття 133).
8. Звільнення від боргів. Завершуючи процедуру погашення, суд ухвалює рішення про звільнення боржника від боргів; вимоги, не задоволені через нестачу майна, вважаються погашеними (статті 133, 134).

Яке майно не продають

• Єдине житло сім’ї боржника — квартира загальною площею не більше 60 кв. м (або житловою площею не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї) чи будинок до 120 кв. м, — якщо воно не в заставі (частина шоста статті 131). Іпотечне житло цим правилом не захищене.
• Майно, на яке за законом не можна звернути стягнення, і кошти на рахунках у пенсійних фондах і фондах соціального страхування (частини шоста, сьома статті 131).
• За клопотанням суд може виключити з продажу речі, необхідні для нагальних потреб боржника і сім’ї, та неліквідні дрібні речі — у межах сум, визначених статтею 132.
• Частку боржника в спільному майні (наприклад, у квартирі подружжя) можуть виділити і включити до продажу (частина третя статті 131).

Які борги не списуються

Навіть після завершення процедури залишаються (частина друга статті 134):

• аліменти;
• відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, ушкодженням здоров’я чи смертю людини;
• інші вимоги, нерозривно пов’язані з особою боржника.

Ще до затвердження плану реструктуризації боржник має повністю погасити аліменти, шкоду здоров’ю, єдиний внесок та деякі інші обов’язкові платежі (стаття 125).

Наслідки банкрутства

• Протягом п’яти років не можна знову відкрити справу про неплатоспроможність за власною заявою, якщо борги не погашено повністю (частина перша статті 135).
• Протягом п’яти років перед договорами позики, кредиту, поруки чи застави треба письмово повідомляти іншу сторону про своє банкрутство (частина друга статті 135).
• Суд може тимчасово заборонити виїзд за кордон, якщо боржник перешкоджає процедурі (частина друга статті 120).
• Для ФОП відомості про справу вносять до Єдиного державного реєстру (стаття 137).

Банкрутство чи інший шлях

Процедура має сенс, коли боргів багато, платити їх реально нема з чого і є готовність розкрити все майно та доходи сім’ї за кілька років. Якщо проблема в одному кредиті, спершу спробуйте домовитися з кредитором про реструктуризацію — про обмеження, які закон встановлює для кредиторів, йдеться у статті Мікрозайм і кредит онлайн на картку, а про кредитну історію — у статті Кредит з поганою кредитною історією.

Часті помилки

• Розраховувати, що банкрутство «спише все». Аліменти і шкода здоров’ю залишаються, іпотечне житло не захищене.
• Продати чи переписати майно на родичів перед заявою. До заяви додаються документи про угоди за останній рік, а декларація охоплює майно членів сім’ї за три роки.
• Не врахувати витрати. Аванс винагороди керуючого за три місяці вносять одразу — доказ авансування додається до заяви (стаття 116).
• Приховати рахунок чи дохід. Неправомірні дії, пов’язані з неплатоспроможністю, — підстава для відмови у відкритті справи.
• Довіритися «гарантованому банкрутству під ключ». Рішення ухвалює господарський суд, а план — збори кредиторів.

Часті запитання

Чи може банк подати на моє банкрутство? Ні. Провадження щодо фізичної особи і ФОП відкривається лише за заявою боржника (частина перша статті 115).

Чи заберуть єдину квартиру? Ні, якщо вона єдине житло сім’ї, вкладається у площу, визначену частиною шостою статті 131, і не є предметом іпотеки чи застави.

Скільки триває процедура? Від відкриття справи до схвалення плану — до 120 днів; сам план — до п’яти років (для кредитів на житло — до 10 років). Якщо план не схвалено, тривалість залежить від продажу майна.

Чи можна оформити банкрутство ФОП? Так, Книга п’ята поширюється і на фізичних осіб — підприємців (статті 113, 137).

Текст норм: Кодекс України з процедур банкрутства, Закон «Про судовий збір».