Фондовий ринок: що це, як він улаштований в Україні і як вибрати брокера

Фондовий ринок — це місце, де компанії та держава залучають гроші, випускаючи цінні папери, а інвестори ці папери купують і продають. В Україні закон визначає його як сукупність учасників і відносин щодо випуску, обігу, обліку і викупу цінних паперів (стаття 4 Закону «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»). Людина виходить на цей ринок не напряму, а через інвестиційну фірму (брокера) з ліцензією. Нижче — як улаштований ринок і що перевірити, обираючи брокера.

Коротко:

• головний закон — «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» № 3480-IV; до 1 липня 2021 року він називався «Про цінні папери та фондовий ринок» (нова редакція — Закон № 738-IX);
• регулятор — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР); вона видає ліцензії, веде реєстри і публікує попередження про шахрайські проєкти;
• купувати і продавати цінні папери для клієнтів можуть лише інвестиційні фірми та банки з відповідною ліцензією (стаття 44);
• брокер зобов’язаний до договору письмово розповісти про ризики інструментів і всі комісії, а також з’ясувати ваші знання й досвід (стаття 46);
• цінні папери — не вклад: Фонд гарантування вкладів їх не відшкодовує.

Що продають на фондовому ринку

Ощадні та депозитні сертифікати банків теж формально є цінними паперами (статті 26, 27), але їх купують у банку, а не на біржі.

Первинний ринок — коли емітент уперше розміщує нові папери. Вторинний — коли інвестори перепродають уже випущені папери одне одному, зокрема на біржі.

Хто учасники ринку

• Емітенти — компанії, держава, громади, які випускають цінні папери.
• Інвестори — люди і компанії, які їх купують. Закон ділить їх на кваліфікованих (банки, страховики, великі компанії, досвідчені інвестори за критеріями закону) і некваліфікованих — до них належить більшість людей, і для них діє більше правил захисту (стаття 6).
• Інвестиційні фірми — брокери, дилери, керуючі портфелем, інвестиційні консультанти (стаття 44).
• Організовані ринки — біржі — майданчики, де зводяться заявки покупців і продавців; оператор ринку має ліцензію НКЦПФР (статті 49, 51); перевірити її можна в реєстрі професійних учасників на сайті комісії (див. нижче).
• Депозитарна система — облік прав на цінні папери: ваші папери «лежать» на рахунку в цінних паперах у депозитарній установі (стаття 65, стаття 123).
• НКЦПФР — державний регулятор, який ліцензує професійних учасників і наглядає за ринком.

Як вибрати брокера: що перевірити

1. Ліцензія. Знайдіть компанію в реєстрі професійних учасників ринків капіталу на сайті НКЦПФР: чи є ліцензія на брокерську діяльність і чи не зупинено її дію (статті 71–73).
2. Попередження регулятора. НКЦПФР публікує інформацію про SCAM-проєкти, а також переліки емітентів із ознаками фіктивності — перегляньте розділ контролю на сайті комісії.
3. Інформація до договору. Брокер зобов’язаний письмово повідомити вам про себе і свої послуги, про природу і ризики кожного інструменту, про всі комісії і платежі третім особам, про місце і спосіб виконання ваших заявок (частина 3 статті 46). Порівнюйте брокерів за цим документом.
4. Правила виконання доручень. Брокер виконує ваші доручення на найвигідніших для вас умовах і в порядку надходження; перед договором він знайомить вас із правилами виконання доручень і бере вашу письмову згоду (стаття 46).
5. Оцінка знань і досвіду. Перед договором щодо інструменту брокер з’ясовує ваші знання і досвід. Якщо інструмент вам не підходить, він письмово попереджає про це (частина 4 статті 46). Якщо брокер лише виконує ваші замовлення без консультацій і управління портфелем, такої оцінки закон може не вимагати (частина 5 статті 46). Таке попередження — привід зупинитися, а не підписати не читаючи.
6. Де обліковуються ваші папери і гроші. Спитайте, в якій депозитарній установі відкривається ваш рахунок у цінних паперах і як ви можете бачити виписку з нього.
7. Тарифи — за угоду, обслуговування, депозитарний облік, виведення грошей.

Ознаки шахрайства

• «Гарантований дохід» — на фондовому ринку дохід не гарантує ніхто.
• Компанії немає в реєстрі НКЦПФР або вона «зареєстрована за кордоном» і працює з вами з месенджера.
• Пропонують «торгувати на біржі» з кредитним плечем, контрактами на різницю цін, форекс, бінарні опціони — це спекуляції з ризиком втратити більше, ніж вкладено.
• Просять переказати гроші на картку приватної особи або в криптовалюті.
• Поспішають: «акція діє лише сьогодні».

Реклама фінансових інструментів має відповідати окремим вимогам закону (стаття 138), а рекламу обіцянок прибутку без ризику варто сприймати як сигнал небезпеки.

Іноземні біржі і брокери

Купувати іноземні акції можна через українського брокера, якщо він має доступ до іноземних цінних паперів, або через рахунок в іноземного брокера. Переказ грошей за кордон для інвестицій регулює Національний банк: під час воєнного стану діють валютні обмеження постанови НБУ № 18, тож чи можлива така операція зараз і з якими документами, уточніть у своєму банку.

Податки

З інвестиційного прибутку від продажу цінних паперів і з дивідендів сплачують податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. Якщо ви торгуєте через українського брокера, податок з інвестиційного прибутку утримує він як податковий агент (підпункт 170.2.9 Податкового кодексу), але це не звільняє від подання річної декларації — так прямо сказано в тому самому підпункті; податок з дивідендів утримує компанія, яка їх нараховує (підпункт 170.5.1). Якщо податкового агента немає — наприклад, у разі іноземного брокера, — податок розраховують самі: облік ведуть самостійно і подають річну декларацію (підпункт 170.2.1). Проценти й інвестиційний прибуток за ОВДП до оподатковуваного доходу не включаються (підпункти 165.1.2, 165.1.52). Докладніше — у статті Інвестиції в акції: як почати в Україні.

Часті запитання

Чи гарантує держава мої гроші у брокера? Ні, гарантування вкладів поширюється лише на вклади в банках (стаття 2 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»); про те, що саме гарантовано, — у статті Гарантування вкладів.

Що таке НКЦПФР? Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку — державний орган, який регулює ринки капіталу: ліцензує брокерів і біржі, реєструє випуски цінних паперів, веде реєстри і захищає інвесторів.

Скільки грошей потрібно, щоб почати? Мінімальну суму встановлює брокер своїми тарифами. Важливіше інше: вкладати лише гроші, які не знадобляться найближчі роки.

Інші способи зберегти та примножити гроші — у статті Куди вкласти гроші; про золото і срібло — Інвестиційні монети і злитки.

Норми: Закон «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», Закон № 738-IX, Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».